Догвіль

Догвіль (Dogville / Догвилль). Данія-Швеція-Франція-Норвегія, 2003. Режисер Ларс фон Трієр. У ролях: Ніколь Кідман, Пол Беттані, Лорен Баколл, Клоуе Севіньї, Бен Газзара, Філіпп Бейкер Холл, Джеремі Дейвіс, Жан-Марк Барр, Харрієт Андерсон, Джеймс Каан.

К1, п’ятниця 8 грудня, 23.00

Догвіль – це маленьке американське містечко, куди, рятуючись від гангстерів, потрапляє молода жінка Грейс (Кідман). Жителі міста погоджуються допомогти красуні з янгольським характером, вона швидко стає загальною улюбленицею, однак, відчувши свою владу, усі догвільці нахабніють на очах і поступово втрачають людську подобу…

Догвіль (Dogville / Догвилль). Данія-Швеція-Франція-Норвегія, 2003. Режисер Ларс фон Трієр. У ролях: [Ніколь Кідман->nicole-kidman], [Пол Беттані->paul-bettany], Лорен Баколл, Клоуе Севіньї, Бен Газзара, Філіпп Бейкер Холл, Джеремі Дейвіс, Жан-Марк Барр, Харрієт Андерсон, Джеймс Каан.

К1, п’ятниця 8 грудня, 23.00

Догвіль – це маленьке американське містечко, куди, рятуючись від гангстерів, потрапляє молода жінка Грейс (Кідман). Жителі міста погоджуються допомогти красуні з янгольським характером, вона швидко стає загальною улюбленицею, однак, відчувши свою владу, усі догвільці нахабніють на очах і поступово втрачають людську подобу…

Знаменитий датський режисер, лауреат «Золотої пальмової гілки» за «Ту, що танцює у темряві», пропонує черговий сміливий кіноексперимент: у його новій стрічці дія відбувається серед умовних декорацій, містечко Догвіль намальовано крейдою, актори відкривають неіснуючі двері і т. і. Спочатку митець хотів зробити картину чорно-білою, але потім вирішив, що це буде ще один фільтр між фільмом та публікою («Якщо правил гри забагато, це може відштовхнути глядачів», – вважає фон Трієр). Тих, хто не злякається революційної естетики і зуміє звикнути до неї, очікує винагорода: блискучий акторський ансамбль (Кідман у ролі Грейс перевершує усі сподівання) розігрує захоплюючий спектакль про двоїстість людської натури, про зло, яке приховується у кожній душі і у боротьбі з яким людяність не має шансів на перемогу. Історія, що трапилась у Догвілі, є водночас суто американською і загальнолюдською. Фон Трієр немовби прощається з власними ілюзіями та своїми беззахисними героїнями з фільмів «Розсікаючи хвилі» і «Та, що танцює у темряві»: у фіналі «Догвіля» жертва перетворюється на більш безжалісного ката, ніж її мучителі.

1 коментар для “Догвіль”

  1. Один з кращих фільмів в принципі. Відсутність декорацій просто заставляє акторів показати свій максимум. Хоча головна фішка не в тому. Фільм просто ріже по живому своєю жорстокістю. При чому всі знущання виглядають куди більш реальними аніж в тому ж легендарному “Механічному апельсині”. І це при тому, що нема жодної(!) відвертої сцени насильства, де б показували, як розбивають носи, чи ше шось в тому дусі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *