Рік: 2005

Джек Нiколсон (Jack Nicholson / Джек Николсон) народився 22 квiтня 1937 р. у мiстечку Нептун (штат Нью-Джерсi). Невдовзi пiсля цього кудись зник його батько-алкоголiк, i хлопця виховували мати Етель Мей i старшi сестри Джун та Лоррейн. Тiльки на початку 70-х Джек дiзнався, що насправдi Етель Мей була його бабусею, Лоррейн – тiткою, а Джун – матiр’ю. Мабуть, таким чином родина намагалась захистити його вiд “прокляття незаконнонародженостi”.

Джек чудово вчився у школi, проявляючи здiбностi у точних та гуманiтарних науках. Вiн мiг легко вступити до унiверситету, однак пiсля закiнчення школи вирушив до Лос-Анджелесу, влаштувався клерком у вiддiлi мультфiльмiв студii “Метро-Голдвiн-Маeр” i почав вiдвiдувати рiзнi акторськi курси. Через деякий час молодий актор вже виступав на сценах маленьких театрiв, заробляючи 14 доларiв на тиждень. Вiн почав знiматися у “стрiчках класу Б” – малобюджетних вестернах, гангстерських картинах, фiльмах жахiв. Джек дебютував на екранi роллю переляканого пiдлiтка, який тримаe пiд прицiлом заручникiв, у стрiчцi “Плач, вбивця дiтей” (1958) Джаса Аддiсса, потiм грав ковбоiв, бандитiв, мотоциклiстiв. Протягом десятирiччя вiн взяв участь у створеннi 20 картин, бiльшiсть з яких знiмав або фiнансував Роджер Кормен – своeрiдний класик дешевого жанрового кiно. У 1967 р. Джек запропонував Кормену свiй сценарiй пiд назвою “Подорож”, одну з ролей у якому написав спецiально для себе. На жаль, досвiдчений ремiсник не побачив у Нiколсонi цiкавого актора i вiддав роль Брюсу Дерну. Однак “Подорож” все ж таки стала важливою подieю у життi майбутнього триразового лауреата “Оскара”: на зйомках вiн познайомився з молодими акторами Деннiсом Хоппером та Пiтером Фонда.

Через два роки Хоппер дебютував у режисурi стрiчкою “Безтурботний iздець”, в якiй вiн та Фонда зiграли двох “диких янголiв”, наiвних бунтiвникiв на мотоциклах, котрих переслiдують i врештi-решт знищують розлюченi обивателi. На невелику роль адвоката-алкоголiка Джорджа Хенсона, який разом з головними героями вирушаe на пошуки кращого життя, Хоппер запросив Рiпа Торна, але, попрацювавши з ним кiлька днiв, почав шукати замiну i згадав про Нiколсона. Наступного ранку пiсля демонстрацii “Безтурботного iздця” на Каннському фестивалi маловiдомий актор прокинувся зiркою. Його навiть висували на здобуття премii Кiноакадемii за найкращу чоловiчу роль другого плану, проте нагороду того року отримав Джиг Янг (“Загнаних коней пристрiлюють, чи не так?”).