Джон С. Райллі

Джон С. Райллі (John C. Reilly / Джон С. Райлли) був п’ятим з шести дітей у сім’ї католиків-ірландців, які жили в чиказькому кварталі, жителі якого славилися своїм крутим характером. З восьми років Джон займався у дитячій акторській студії при Школі драми імені Гудмана в університеті DePaul. “Я вчився у чоловічій школі Brother Rice у Чикаго, – згадує Джон, – і мене постійно посилали на репетиції в жіночу школу. Там були потрібні хлопці на чоловічі ролі. І щоразу я немовби вмирав і потрапляв до раю”.

reily

У молодості він набагато більше цікавився музикою, ніж кіно. Авторитет старших братів відкрив Райллі шлях у найрізноманітніші компанії: “Мене приймали у всілякі тусовки, тому що усі знали моїх братів. Я спілкувався і з інтелектуалами, і з хлопцями з неформальних угрупувань, і з тими, хто проводив вечори у клубах. Мені було цікаво з усіма, але щоразу у мене було відчуття, що я не вписуюсь у компанію. А коли я почав грати на сцені, то відразу ж відчув: нарешті я знайшов людей, поруч з якими можу бути самим собою”.

У 1987 р. Джон закінчив університет DePaul і приєднався до трупи відомого чиказького театру “Степпенволф”. У 1989 р. він дебютував у кіно роллю тупуватого солдата у драмі “Жертви війни” Браяна де Пальми. Йому довелось вступити до Гільдії кіноакторів США як Джон С. Райллі, оскільки там вже був актор на ім’я Джон Райллі. “Я не хотів міняти ім’я, – розповідає Джон. – Я просто додав “С” в останній момент, коли сідав на літак, який мав відвезти мене в Таїланд на зйомки “Жертв війни”. Я радий, що не взяв якесь екзотичне ім’я, як у героїв “мильних опер”.

reily

За 17 років роботи в кіно Райллі знявся у багатьох відомих стрічках. Серед них – трилер “Дика ріка” (1994) з Меріл Стріп, військова драма “Тонка червона лінія” (1998) Теренса Маліка, фільм-катастрофа “Ідеальний шторм” (2000) з Джорджем Клуні, екранізація роману Майкла Каннінгема “Години” (2002), епоси Мартіна Скорсезе “Банди Нью-Йорка” (2002) та “Авіатор” (2004). Окремо слід згадати чудові роботи актора у картинах Пола Томаса Андерсона “Ночі в стилі бугі” (1997) та “Магнолія” (1999), а також роль Емоса Харта у мюзиклі “Чикаго” (2002), яка принесла виконавцю номінацію на “Оскар”. Премія дісталась Крісу Куперу (“Адаптація”), проте Джона це не засмутило: “Номінація дуже важлива для акторської кар’єри, бо вона відразу вирізняє тебе в очах акторських агентів. Того року конкуренція була особливо сильною, тому що з’явилось багато цікавих акторських робіт”.

reily

Райллі зіграв гонщика у невибагливій комедії “Рікі Боббі – король дороги” з Віллом Ферреллом і ковбоя, що співає, у фільмі Роберта Олтмена “Компаньйони”, де його партнером став Вуді Харрелсон. Він також знявся у стрічці Майка Вайта “Рік собаки” і в комедії Стіва Конрада “Квебек”, де перевтілився у робітника супермаркету, який бореться зі своїм конкурентом (Шон Вільям Скотт) за підвищення. Актор мріє про ще одну роль у мюзиклі: “Я люблю музику, бо вона напряму з’єднує артиста з глядачем”. Зараз Райллі можна побачити у ще одній комедії, де він знявся разом з Ферреллом, – “Зведені брати”.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *