Джонні Д. (Public Enemies / Джонни Д.). Кримінальна драма. США, 2009. Режисер [Майкл Манн->michael-mann]. У ролях: [Джонні Депп->johnny-depp], [Крістіан Бейл->christian-bale], Маріон Котіяр, Ченнінг Татум, Джованні Рібізі, Стівен Дорф, Джейсон Кларк.
Екранізація бестселеру Браяна Берроу “Вороги суспільства: найбільша хвиля злочинності в Америці в роки заснування ФБР, 1933-1934”, розповідає про відомих членів бандитського угрупування – Джона Ділінджера, Нельсона-Дитинку та Флойда-Красунчика.
У США нова робота Манна має назву “Вороги суспільства”. Цей термін з’явився в Америці у 20-х роках минулого століття, і називали так професійних гангстерів, які займались незаконним продажем алкоголю або просто грабували банки. Вперше термін публічно використав юрист Френк Леш на адресу славетного мафіозі Аль Капоне.
Джонні Депп виконав роль Ділінджера, який грабував банки і прожив усього 32 роки. Уряд США розглядав його як одного з найбільш небезпечних злочинців, а в народі Джона порівнювали з Робін Гудом. Один з його спільників у в’язниці навіть звертався до людей через пресу, заявляючи, що банда крала лише те, що награбували банки. Загинув Ділінджер завдяки зусиллям агента ФБР Мелвіна Первіса, роль якого дісталась Крістіану Бейлу. Навіть сухі енциклопедичні статті описують смерть знаменитого гангстера досить драматично, звертаючи увагу, наприклад, на той факт, що перед тим, як потрапити у засідку, Джон встиг сходити в кінотеатр на новий фільм. Навколо цього епізоду досі ходить чимало чуток, які підігрівають дивовижні факти, і є люди, які сумніваються, що бандита застрелили.
Бейл каже, що не знав про існування Первіса до початку зйомок, хоча чув про Ділінджера і знав усі історичні особливості тієї епохи. Готуючись до зйомок, він побував у штаб-квартирі ФБР і зустрічався з сім’єю свого персонажа. Для більшої автентичності Манн намагався знімати на місцях реальних подій якомога частіше. Навіть епізоди перестрілок режисер старався відтворювати саме у тих місцях, де вони дійсно відбулися. “Фільм залишається чесним по відношенню до подій, про які він розповідає, але, як це буває в кіно, дещо доводиться змінювати, щоб вся історія вмістилася у дві години екранного часу”, – розповідає Бейл.