[Спілберг->steven-spielberg] знову показав, що він вміє робити краще за інших: взявши дитячу книжку, він перетворив її на фільм для усіх вікових категорій. Дитячим його не назвеш, і зовсім малим та емоційним дітям не порекомендуєш: головна тема – війна, безжальна навіть до наймолодших героїв. Для усіх інших – це кіно, варте перегляду, краще за все на великому екрані: тоді можна по-справжньому помилуватись красою англійської природи і чотириногим головним героєм.
Розповідь про коня та його молодого хазяїна стала для режисера приводом для створення епосу з багатьма персонажами і темами. Найголовніша, як вже було сказано, антивоєнна: показані бійці по обидва боки барикад, які насправді без особливих зусиль знаходять спільну мову, браві офіцери, суворі сержанти і зовсім молоді хлоп’ята, які тільки-но взяли зброю до рук. Всі вони – люди зі своїми слабкостями і достоїнствами, і на більшість з них чекає скора смерть: хтось загине під час атаки, хтось – від поранень, а декого розстріляють свої – як дезертира. Війна не щадить ні їх, ні тих, хто просто опинився поряд з місцями бойових дій. Смерть одного з головних персонажів відбувається за кадром (Спілберг вирішив пожаліти глядача), і про неї лише згадують у фіналі, однак емоційного удару вона завдає сильнішого, ніж сотня “картонних” смертей у бойовиках.
Інша тема – соціальна нерівність, те, які вибори вона примушує робити людей. Землевласник у виконанні [Дейвіда Тьюліса->david-twelis] – чоловік ніби й не злий, але легко забере землю у менш успішних сусідів і оком не моргне (навряд чи б він розбагатів, якби було інакше). Його син теж намагається задирати носа перед сином бідняка, проте виникнуть обставини, які це змінять. У бідняка від злиднів теж далеко не один варіант порятунку: можна поринути в алкогольний ескапізм, а можна зберегти гідність, віру у себе і в свого друга (коня у даному випадку). Картина демонструє цілу низку непростих виборів різних персонажів, і щоразу шлях найскладніший веде до перемоги, тоді як найлегший часто заводить у прірву. Також у стрічці наявні теми вірності сім’ї та батьківщині, долі, наслідків найдрібніших вчинків і, звичайно, любові до тварин.
У складі виконавців немає великих зірок, але є актори більш-менш відомі нині і ті, які можуть завоювати популярність найближчим часом. Серед перших – Тьюліс, [Емілі Вотсон->amily-watson], [Том Хіддлстон->tom-hiddlestone], серед других – дебютанти на великому екрані, Джеремі Ірвін в ролі Альберта і Селін Бакенс у ролі Емілі. Справжня зірка фільму – кінь Джоуї; слід віддати належне і його власним акторським здібностям, і праці дресирувальників. Також необхідно відзначити внесок живих легенд – оператора Януша Камінскі та композитора Джона Вільямса. Взагалі, у плані професіоналізму до творців фільму можна підшукати дуже мало зауважень. Можна було, звичайно ж, “підкрутити” сентиментальність окремих моментів, але від неї, здається, не вберігся ще жоден фільм про дружбу двоногого з чотириногим. Можна було змалювати війну більш реалістичними і страшними фарбами, і Спілберг вміє це робити, але тоді він ризикував втратити юну публіку, яка для нього теж була важливою.
Підсумок: надзвичайно красиво зняте і добре розігране кіно, яке вдало поєднує риси фільму серйозного і розважального, примушуючи глядача одночасно милуватися красою кадру, вболівати за персонажів і робити висновки.