Що хорошого може вийти, коли Голівуд береться екранізувати не книжки, не комікси і навіть не відеоігри, а… іграшки? Може вийти хіт на кшталт [“Трансформерів”->transformers], але чи буде це хороше кіно? Отож бо. Новий анімаційний фільм, який використовує славу популярного ще з 1960-х іграшкового бренду, тільки підтверджує правило.
Тролі у цій стрічці – це, власне, не тролі, злі створіння з класичного варіанту фольклору, а ельфи, тобто життєрадісні істоти, які весь час співають, танцюють та обіймаються. Справжні тролі, зубасті й злі, у картині звуться бергенами; їх життя-буття ближче до людського, за виключенням того, що вони зовсім не відчувають радощів, якщо не їдять маленьких веселих тролів. Головні герої, які вирушають рятувати від бергенів своїх друзів, – весела безтурботна принцеса, яка співає майже весь час, і похмурий саркастичний одинак, який спочатку не співає зовсім, але, як не важко здогадатися, до фіналу змінить свою думку. Обоє не розважають, а дратують – перша непробивною тупістю, другий швидко стомлюючою параноєю.
Розуміючи, що цих двох на щось хоча б мінімально схоже на сюжет не вистачить, автори використали класичну формулу “Попелюшки”, однак спробували при цьому стрибнути вище голови і впали. Вони хотіли переграти класичну казку у стилі [“Шрека”->shrek], проте якщо там головний герой, будучи огром, викликав виключно симпатію, то закохані персонажі-бергени з “Тролів” лише відразливі. І оскільки одна половина персонажів солоденько-цукеркова, а інша вкрай неприємна, інтерес до подій на екрані швидко випаровується – нема за кого вболівати. Безкінечні музичні номери врешті-решт набридають. Яскравий, часом сюрреалістичний візуальний ряд можна зарахувати до плюсів, але стрічку він не рятує. Гумор переважно дитячий.
Підсумок: барвистий, галасливий, проте розрахований виключно на дитячу аудиторію мультфільм. Дорослим витримати його буде дуже нелегко.