З часів “Жаги смерті” кінематографісти регулярно досліджували питання права громадянина на особисту помсту у відповідь на жорстоке насилля до нього чи його рідних. І не менш часто, ніж безжальні месники, на екрані з’являлись таємничі спільноти й організації, чия влада сягає мало не міфічного рівня, оскільки неможливо сказати напевно, хто до них належить, а хто – ні. На перетині цих двох тем побудовано сюжет “Голодного кролика”.


