Iвен Макгрегор

Iвен Макгрегор народився 31 березня 1972 р. Вiн вирiс у маленькому мiстечку Крiфф у невеликiй, але дружнiй родинi. Вже у восьмирiчному вiцi хлопець захопився кiнематографом, особливо голлiвудською класикою: <Якщо фiльм був чорно-бiлим, та ще й романтичним i сентиментальним, я отримував надзвичайне задоволення>.

Iвен Макгрегор (Ewan McGregor, Ивэн МакГрегор) народився 31 березня 1972 р. Вiн вирiс у маленькому мiстечку Крiфф у невеликiй, але дружнiй родинi. Вже у восьмирiчному вiцi хлопець захопився кiнематографом, особливо голлiвудською класикою: <Якщо фiльм був чорно-бiлим, та ще й романтичним i сентиментальним, я отримував надзвичайне задоволення>.

Iвен навчався в академii Моррiсона – школi-iнтернатi. У 15 рокiв став ударником у мiсцевiй рок-групi. Вiн мрiяв про акторство, однак шкiльними п’eсами не цiкавився: <Я не мiг брати у них участi, оскiльки не вмiв грати по-справжньому. Я хотiв бути крутим, весь час крутився бiля рiзних компанiй. Але прагнув лише одного - працювати актором. Проте це не сприймали всерйоз, тому я мало не впав у депресiю>. У 16-рiчному вiцi Макгрегор почав всерйоз навчатися лицедiйству. Його прийняли на рiчний курс лекцiй у Кiркалдi, потiм Iвен поступив в Школу музики та драми Гiлдхол у Лондонi.

У 21 рiк Макгрегор дебютував у стрiчцi <Помада на моeму комiрi> Деннiса Поттера. Пiсля не надто вдалоi картини <Бути людиною> та телефiльму >Червоне i чорне> фортуна нарештi посмiхнулася юному актору: вiн зiграв одного з основних персонажiв жорсткого трилеру Деннi Бойла <Неглибока могила> (1994). Похмуру стрiчку порiвнювали з <Кримiнальним чтивом> i буквально засипали рiзними нагородами (премiя Британськоi кiноакадемii за найкращий дебют, головнi призи фестивалю полiцейських картин у Коньяку та фестивалю фiльмiв Великобританii у Дiнарi тощо).

Режисер вiдразу зрозумiв, що знайшов виконавця, який iдеально вiдповiдаe його стилiстицi, i доручив Iвену центральну роль у стрiчцi <На голцi> (1996) – трагiкомiчнiй замальовцi з життя молодих шотландських наркоманiв. Втiм, Макгрегор вважаe, що <наркотики - просто збiльшуване скло, i тема картини - людство пiд цим склом>. Його герой – аморальний маргiнал Марк Рентон, котрий пiсля багатьох диких витiвок та злочинiв видираeться на вищий соцiальний поверх, зрадивши i обiкравши колишнiх друзiв.

Фiльм отримав культовий статус, був визнаний британськими критиками найкращою стрiчкою року i став подieю Каннського фестивалю. Водночас у Каннi демонструвалася ще одна картина за участю Макгрегора – Пiтера Грiнуея, внаслiдок чого актор перетворився на головну зiрку найпрестижнiшого щорiчного кiнофоруму свiту.

Пiсля мiжнародного успiху <На голцi> (фiльм виявився найрентабельнiшим проектом року) Макгрегор прийняв запрошення з Голлiвуду. Його американським дебютом стала <Нiчна варта> (1996) Оле Борнедаля – моторошна кримiнальна iсторiя про студента юридичного факультету, який пiдробляe сторожем у мiському моргу i випадково викриваe пiдступного манiяка-некрофiла.

На <фабрицi мрiй> Макгрегор продовжив спiвпрацю з Деннi Бойлом: разом вони створили дотепну <чорну комедiю> <Неординарне життя> (1997). Постановник планував запросити улюбленого виконавця у свою наступну стрiчку <Пляж>, довго розмовляв з ним про його майбутнього персонажа, але студiя , що фiнансувала зйомки, примусила Бойла вiддати роль Леонардо Дi Капрiо. Iвен почувався зрадженим i в численних iнтерв’ю висловлював презирство до голлiвудськоi системи.

Невдача з <Пляжем> не вплинула на стрiмкий рiст популярностi Макгрегора. Талановитий шотландець продовжував дивувати рiзноплановiстю робiт: вiн однаково переконливо грав хороброго галактичного воiна (Обi-Ван Кенобi у <Зоряних вiйнах>), двозначного героя <чорного кримiналу> (<Око спостерiгача>) та Джеймса Джойса (<Нора>).

Каннський фестиваль 2001 р. вiдкрився прем’eрою дорогого мюзиклу База Лурменна <Мулен Руж>, де Макгрегор виконав роль поета Крiстiана. У цiй картинi вiн змiг продемонструвати не лише драматичнi, а й непересiчнi вокальнi здiбностi. Однак на прес-конференцii пiсля показу стрiчки Iвен та його партнерка Нiколь Кiдман на прохання журналiстiв заспiвати <вживу> вiдповiли вiдмовою: <Ми присягнули, що не будемо цього робити, навiть якщо нап'eмося>.

Спроба зробити ставку на стиль ретро в дуетi з Рене Зельвегер в романтичнiй комедii <До бiса любов!> (2002) стала творчою поразкою актора, як i всiei знiмальноi групи: замiсть <ностальгiйноi> картина вийшла холодною й штучною, з надуманим сюжетом i перманентним акторським переграванням. Набагато вдалiшим для Макгрегора було повернення до драматичного жанру в <Молодому Адамi>, де актор втiлив на екранi образ типового представника <втраченого поколiння>. Залишаeться сподiватись, що роботами такого рiвня Макгрегор буде радувати нас частiше, нiж черговими ролями у голлiвудських стрiчках.

1 коментар для “Iвен Макгрегор”

  1. додайте до творчої біографії актора Івена Макгрегора інформацію про його подорожі навколо світу на мотоциклі- це додасть незвичайних рис до його біографії.
    Вадим з Донецька аж.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *