КіноБлог

Великий переполох у Малому Китаi (Big Trouble in Little China / Большой переполох в Малом Китае). США, 1986. Режисер Джон Карпентер. У ролях: Курт Расселл, Кiм Кетролл, Деннiс Дюн, Джеймс Хонг, Вiктор Вонг, Кейт Бертон.

Новий канал, понедiлок 27 червня, 21.15

Головний герой, водiй вантажiвки, стаe свiдком того, як наречену його друга викрадають у китайському кварталi Сан-Франциско. Зеленоока дiвчина знадобилась китайському чарiвнику Ло Пану, який живе вже двi тисячi рокiв i якому термiново треба одружитися, щоб знову омолодитися... Досить типовий зразок голлiвудськоi розваги 80-х - напiвпародiйна пригодницька феeрiя, де змiшано все, що тiльки можна, - екзотика, мiстика, перестрiлки, бойовi мистецтва, нечиста сила тощо. Такi картини увiйшли в моду пiсля успiху стрiчок про Iндiану Джонса. Фiльм зроблено в бадьорому темпi, iз загальнодоступним гумором, i своe розважальне завдання вiн цiлком виконуe.

Вiдок (Vidocq / Видок). Францiя, 2001. Режисер Пiтоф. У ролях: Жерар Депардьe, Гiйом Кане, Iнес Састр, Андре Дюссольe, Мусу Мааскр.

ТРК "Украiна", понедiлок 27 червня, 18.20

Дiя вiдбуваeться в Парижi у 1830 р. Знаменитий детектив Вiдок (Депардьe) розслiдуe низку жорстоких вбивств, скоeних манiяком, який завжди з'являeться у дзеркальнiй масцi. Вiдок знаходить зв'язок мiж загадковим злочинцем i смертями трьох представникiв паризькоi знатi. Однак в кульмiнацiйний момент детектив, який дуже близько пiдiйшов до розгадки, гине в полум'i печi, i пошуки манiяка продовжуe бiограф Вiдока, молодий журналiст Етьeн Буассе (Кане)... Цей ефектний трилер рекламували як перший у свiтi фiльм, повнiстю знятий цифровою камерою, хоча за це звання з "Вiдоком" можуть позмагатись ще кiлька стрiчок. А от з режисером Пiтофом мало хто з сучасних французьких (i не тiльки) режисерiв може позмагатись у вмiннi робити оригiнальний, сюрреалiстичний, божевiльний вiзуальний ряд, який найкраще пасуe даному сюжету i допомагаe створити вiдповiдну атмосферу. Хто б мiг подумати, що цей постановник переiде до Голлiвуду i перетворить "Жiнку-Кiшку" на суцiльний жах!

Вiльям Бредлi Пiтт народився 18 грудня 1963 р. у мiстi Шоунi (штат Оклахома) у зразковiй американськiй сiм'i, дуже поряднiй i релiгiйнiй. Його батько працював менеджером у компанii, що займалась перевезенням вантажiв, мати викладала у мiсцевiй школi. В дитинствi Пiтт спiвав у церковному хорi. Закiнчивши школу, майбутнiй актор вступив до унiверситету Мiссурi на факультет журналiстики i реклами. Однак диплом не отримав, бо, кинувши навчання за два тижнi до випуску, вирушив до Голлiвуду. Саме там вiн почав називати себе Бредом Пiттом.

"Про акторську кар'eру я мрiяв ще в коледжi, - згадуe Пiтт, - хоча й розумiв, що здiйснити це буде зовсiм не легко". Бред не помилявся. Режисери не поспiшали давати ролi вродливому юнаку без жодноi акторськоi освiти, i йому доводилось братися за рiзноманiтнi роботи. Вiн працював офiцiантом, водieм i навiть пiдробляв у мiсцевому ресторанi: одягав костюм гiгантського курчати i запрошував перехожих вiдвiдати цей заклад. У вiльний час Пiтт ходив на акторськi курси. У 1987 р. вiн почав грати невеликi ролi на телебаченнi. Серед серiалiв, в яких йому вдалось знятися, - "Даллас", "Iнший свiт", "Днi слави".

Бреда запам'ятали завдяки невеликiй ролi дрiбного злодiя у знаменитому фемiнiстському трилерi Рiдлi Скотта "Тельма i Луiза" (1991), на яку також претендував Джоннi Депп. У Пiтта було лише три епiзоди, але один з них (а саме еротична сцена з Джиною Дейвiс) принiс йому титул найсексуальнiшого партнера сучасного Голлiвуду. Фiльми "Крутий свiт" (1992), "I тече рiка" (1992) та "Калiфорнiя" (1993) не додали актору слави, але у 1994 р. йому вдалось прорватись на голлiвудський Олiмп: "Легенди осенi" Едварда Цвiка та "Iнтерв'ю з вампiром" Нiла Джордана перетворили Пiтта на секс-символ i зiрку першоi величини. Наступний рiк принiс Бреду новi перемоги: трилер "Сiм" Дейвiда Фiнчера, в якому вiн зiграв полiцейського детектива, став хiтом i здобув культовий статус, а за другорядну роль молодого шаленця у фантастичнiй картинi Террi Гiллiама "12 мавп" актор отримав "Золотий глобус" i був номiнований на "Оскар". Вдалою було визнано i кримiнальну драму "Тi, що сплять" (1996) Баррi Левiнсона, в якiй партнерами актора стали Роберт Де Нiро, Дастiн Хоффман та Вiтторiо Гассман.

На зйомках "Семи" Пiтт познайомився з Гвiнет Пелтроу, яка грала його дружину. Iх роман був досить тривалим, i ЗМI навiть писали про майбутнe весiлля, однак через деякий час актори заявили про розрив стосункiв.

У 1996 р. Пiтт почав проявляти ознаки зоряноi хвороби. На зйомках стрiчки Алана Дж. Пакули "Власнiсть диявола" вiн сварився з Харрiсоном Фордом, вимагав розширити роль i написати для його персонажа романтичну лiнiю, якоi не було в сценарii. Потiм Бред влаштував справжню "антирекламну кампанiю", переконуючи усiх, що це найгiрший фiльм за його участю. Не дивно, що картина провалилась у прокатi. А пiсля стрiчки "Сiм рокiв у Тибетi" (1997) Жан-Жака Анно китайська влада заборонила актору в'iзд на територiю цiei краiни, оскiльки на екранi вiн подiляв погляди революцiйних тибетцiв.

Пiсля провальноi мiстичноi мелодрами "Познайомтесь з Джо Блеком" (1998) Мартiна Бреста Пiтт знову знявся у Дейвiда Фiнчера, i цього разу iх спiльна робота була ще бiльш яскравою, суперечливою i провокацiйною. Всi, хто бачив "Бiйцiвський клуб" (1999), не зможуть не погодитись з тим, що таким Бред на екранi ще не з'являвся. Пiсля цього фiльму актор заявив, що ненавидить битися.

Подальшi ролi Пiтта ("Мексиканець", "Шпигунська гра", "11 друзiв Оушена") на тлi його гри у Фiнчера здаються кроком назад. Але це в жодному разi не впливаe на його популярнiсть на "фабрицi мрiй": актор, який знiмаeться у двох 100-мiльйонних хiтах за рiк (скажiмо, у 2004-му це були "Троя" Вольфганга Петерсена та "12 друзiв Оушена" Стiвена Содерберга), в Голлiвудi може отримати будь-яку роль у будь-якому фiльмi.

У 2000 р. Пiтт одружився з актрисою Дженнiфер Аннiстон. Весiлля пройшло зi справжнiм голлiвудським розмахом i обiйшлось подружжю в мiльйон доларiв (350 тисяч пiшло на iжу, 20 - на салют, 75 - на квiти i 100 - на охорону). Чотири роки шлюб здавався майже безхмарним i лише нещодавно наблизився до розлучення - як вважаe бiльшiсть журналiстiв, з вини Анжелiни Джолi, яка була партнеркою Бреда в його останньому фiльмi, комедiйному бойовику "Мiстер i мiсiс Смiт".

Бiлий шум (White Noise / Белый шум). США, 2005. Режисер Джеффрi Сакс. У ролях: Майкл Кiтон, Дебора Кара Ангер, Чандра Вест, Iан Макнiс, Ембер Ротвелл.

ТРК "Украiна", недiля 26 червня, 23.10

Архiтектор Джонатан Рiверс (Кiтон), який нещодавно втратив дружину, зустрiчаe чоловiка, який запевняe, що отримуe вiд мертвих повiдомлення з того свiту у виглядi "бiлого шуму" по радiо. Однак такий спосiб спiлкування, як виявляeться, дуже небезпечний... Ця стрiчка варта уваги за кiлькох причин. Перша - повернення на великий екран Кiтона, який в останнe десятирiччя повнiстю зник з поля зору. Друга причина - сама тема фiльму. Добре продуманий саспенс, який починаe працювати в повну силу у другiй третинi фiльму, наприкiнцi вироджуeться в ординарний опус про злих привидiв. Проте головним у "Бiлому шумi" e роздуми про те, чи не надто високою e цiна контакту з iншим свiтом, навiть якщо вiн можливий: одержимо прагнучи спiлкування з померлими коханими, героi забувають про iнших людей, живих i близьких.

Фаворит (Seabiscuit / Фаворит). США, 2003. Режисер Герi Росс. У ролях: Тобi Магвайр, Джефф Брiджес, Крiс Купер, Вiльям Х. Мейсi, Елiзабет Бенкс, Гарi Стiвенс, Майкл О'Нiл, Ед Лотьe.

ICTV, недiля 26 червня, 13.05

Дiя стрiчки вiдбуваeться пiд час Великоi депресii у США. Троe зовсiм рiзних людей - торговець автомобiлями Чарлз Ховард (Брiджес), колишнiй ковбой Том Смiт (Купер) та напiвслiпий жокей i боксер Ред Поллард (Магвайр) - об'eднують зусилля, щоб перетворити непокiрливого жеребця на прiзвисько Сухар на непереможного лiдера перегонiв... Сюжет фiльму, який насправдi називаeться "Сухар", базуeться на реальних подiях 30-х рокiв, описаних у книзi Лори Хiлленбранд "Сухар: легенда Америки". У 1949 р. за мотивами цього роману було знято картину "Iсторiя Сухаря" з Ширлi Темпл. У 1998 р., коли проектом зацiкавилась студiя "Юнiверсал", вiн називався "Чотири добрих ноги" (саме такою була перша назва книги Хiлленбранд).

Фiльм з 80-мiльйонним бюджетом довгий час вважався "темною конячкою" прокатних перегонiв другоi половини лiтнього кiносезону, однак несподiвано опинився у числi глядацьких фаворитiв, зiбравши понад 113 млн. доларiв. Епiчний тон розповiдi, захоплюючi епiзоди на iподромi i переконливi характери персонажiв зробили "Фаворита" одним з найцiкавiших кiновидовищ, що виходили на екрани у 2003-му. Для Магвайра роль Реда e поки що найкращою роботою, а Мейсi у ролi радiоведучого взагалi заслужив номiнацiю на "Оскар".

"Кiно маe створюватись за допомогою такоi собi низькоi пiдступностi. Нас повертають до кровi, до детективноi мелодрами. Ми повиннi опуститися нижче рiвня вишуканостi, благопристойностi, ближче до повсякденного життя. I коли ми досягнемо бiльш простоi драми, яку вирiшено найпримiтивнiшими елементами, - тiльки тодi ми зможемо таeмно, пiдступно вибудовувати поетичну драму". Цi слова Грема Грiна здаються як нiколи доречними, коли йдеться про "Мiсто грiхiв".

У фiльму два повноправних автори. Роберт Родрiгес знову довiв, що e одним з найбiльш "авторських" режисерiв, якi працюють зараз в американському жанровому кiно - це стосуeться i його звички поeднувати в своiй особi якомога бiльше кiнопрофесiй водночас, i оригiнального, авторського пiдходу до всього знiмального процесу, вiд вишуканоi стилiзацii до часто несподiваного (але завжди влучного) пiдбору акторiв. Що ж стосуeться Френка Мiллера, то для американського комiксу вiн означаe те саме, що для сучасного американського кiно Тарантiно i Родрiгес разом взятi. Тим, хто не знайомий з його творчiстю, доведеться повiрити менi на слово. Або не повiрити.

"Мiсто грiхiв" варто класифiкувати саме як поетичну драму, точнiше кримiнальну поетичну драму, - адже поетику тут можна знайти в усьому, вiд найпершого у фiльмi дiалогу, який починаe персонаж Джоша Хартнетта, до способу, яким знято волосся Джессiки Альби. Родрiгеса багато хто вважаe представником "школи Тарантiно", проте eдине, що рiднить цю картину з "Кримiнальним чтивом", - спосiб, яким з'eднано три iсторii. До речi, це eдиний "несвiжий" елемент фiльму, який може частково знизити ii оцiнку - лише тому, що подiбне вже було. Але у концепцii "Мiста грiхiв" немаe мiсця колишньому тарантiнiвському цинiчному блазнюванню. Тобто цинiзм i гумор все ж таки e, але на другому планi. Гумор проявляeться, скажiмо, у тому, як поданi найогиднiшi персонажi фiльму i хто iх граe (хоббiт-людожер i жовтий майбутнiй рятiвник людства, друг третього Термiнатора). Цинiзм (цiлком виправданий) - у ставленнi героiв до системи влади, загальноприйнятих понять добра i справедливостi. Однак нi гумор, нi цинiзм не заважають головним персонажам i iхнiм авторам говорити про речi цiлком серйознi. Сам Тарантiно у дилогii "Вбити Бiлла" вiв схожу гру: тримав гумор десь поблизу, в якостi запасного гравця, але водив свою героiню колами пекла майже без жартiв.

Центральнi героi усiх трьох iсторiй "Мiста грiхiв" - рiднi брати персонажiв "чорних романiв" i "чорних фiльмiв", детективiв, колишнiх полiцейських та злочинцiв, якi не втратили уявлення про поряднiсть. Вони знають, що живуть у свiтi, де пануe зло, i з цим фактом iм доведеться прожити решту свого життя. Вони не мають жодних iлюзiй щодо влади, правоохоронних органiв, не знають жалю до ворогiв i розумiють, що у боротьбi за виживання треба бути жорстокiшим за своiх супротивникiв, бо самi пощади не дочекаються. I нiколи не намагаються подати своi вчинки як героiзм чи самопожертву зi знаком оклику - вони називають це просто: "те, що маe бути зроблено". Але оскiльки ми маeмо справу з екранiзацieю комiксу, то тут можна трохи вiдволiктись вiд традицiйного для "чорних" романiв реалiзму. Тому заклик "захисти жiнку", який e головним в трьох оповiданнях, набуваe у Мiллера та Родрiгеса розмаху билинного: пiд кулаками Марва розлiтаються десятки продажних копiв, куля не бере героя Клайва Овена, а шiстдесятирiчний ветеран полiцii звiльняeться з петлi на порозi смертi. E щось магiчне у тому, що усi три героi говорять про жiнок як про вищих створiнь. Чоловiк у свiтi Мiллера приречений на кулю чи побачення з електричним стiльцем; жiнка ж тут заслуговуe право на життя вже тому, що вона визначаe сенс життя для iншоi людини, - а без такого сенсу життя перетворюeться на iснування або, як у Марва, на пекло.

Сходи Iакова (Jacob's Ladder / Лестница Иакова). США, 1990. Режисер Едрiан Лайн. У ролях: Тiм Роббiнс, Елiзабет Пенья, Деннi Айeлло, Метт Крейвен, Вiнг Реймс, Маколей Калкiн.

ENTER-фiльм, субота 25 червня, 21.00

Мiстична драма з елементами трилеру. Головний герой, ветеран в'eтнамськоi вiйни Джейкоб Сiнгер, страждаe вiд незрозумiлих, але жахливих видiнь, якi згодом перетворюють його життя на справжнe пекло. Невдовзi Джейкоб дiзнаeться, що подiбне вiдбуваeться з усiма його колишнiми колегами i що iм погрожуe якась таeмна органiзацiя. Схоже, на Джейкобi та його друзях у В'eтнамi випробовували якийсь новий наркотик, але експеримент пiшов не так, як планувалося... Майже всi критики вiдмiчають, що сценарiй Брюса Джоела Рубiна написано пiд впливом класичного оповiдання Амброза Бiрза "Випадок на мосту через Рiчку Сов". Фiльм достатньо iнтригуe, щоб з нетерпiнням чекати фiналу, роздумуючи над тим, де на екранi реальнiсть, а де марення, але пiсля перегляду залишаeться враження, що краще б Лайн зупинився на трилерi, а фiлософствування залишив комусь iншому.

Нiколи не розмовляй з незнайомцем (Never talk to strangers / Никогда не разговаривай с незнакомцем). США, 1995. Режисер Пiтер Холл. У ролях: Ребекка Де Морней, Антонiо Бандерас, Деннiс Мiллер, Лен Карiу, Бо Старр, Тiм Келлехер.

ICTV, субота 25 червня, 23.00

Полiцейський психолог Сара Тейлор (Де Морней) закохуeться у вродливого молодого чоловiка Тонi Рамiреса (Бандерас). Однак з часом цi стосунки спричиняють вкрай неприeмнi змiни в життi Сари: хтось починаe погрожувати iй, пiдкладати всiляку гидоту, потiм вбиваe улюбленого кота... Все це подаeться так, що пiдозра падаe геть на всiх персонажiв, що оточують головну героiню. Був би цей трилер (попри численнi логiчнi дiри) цiлком непоганим, хоча б через дует Де Морней i Бандераса, якби вiдповiдь на питання, хто манiяк, не була настiльки простою. Чому вони завжди намагаються купити глядачiв за допомогою хитрих ходiв, якщо всi давно звикли, що манiяк - це той, кого пiдозрюють найменше? I кого ж ми пiдозрюeмо найменше? Отож бо.

Розборки у стилi кунг-фу (Gong fu / Разборки в стиле кунг-фу). Комедiя / кунг-фу / пародiя. Китай, 2004. Режисер Стiвен Чоу. У ролях: Стiвен Чоу, Квок Куeн Чан, Сяоганг Фенг, Донг Жи Хуа, Чi Чунг Лам, Сю Лунг Леунг, Сяо Лянг, Чiу Чi Лiнг.

Дiя вiдбуваeться в Шанхаi у 40-х роках. Дрiбний злодюжка Сiнг мрie стати членом найбезжалiснiшоi банди в окрузi, яка називаeться "Сокири". Для цього йому потрiбно обкласти даниною бiдний квартал пiд красномовною назвою Свинарник i подарувати його гангстерам. Однак усi жителi кварталу виявляються майстрами кунг-фу.

Молодий режисер та актор Стiвен Чоу вiдомий за картиною "Убивчий футбол", яка непогано пройшла навiть у США. Над своeю новою стрiчкою вiн працював три роки. Зйомки фiльму з 20-мiльйонним бюджетом почались у червнi 2003 р. i проходили в Шанхаi. В "Розборках" використанi найсучаснiшi спецефекти, а фантастичнi двобоi поставив знаменитий Юень Ву Пiн ("Вбити Бiлла").

Свiтова прем'eра картини вiдбулась у вереснi 2004 р. на кiнофестивалi в Торонто. Вона також брала участь у фестивалi "Санденс" i в Токiйському кiнофорумi. Фiльм було висунуто на премiю Hong Kong Film Awards у 16 номiнацiях, з яких вiн перемiг у шести (найкращий фiльм, актор другого плану, монтаж, звук, вiзуальнi ефекти та хореографiя бойових сцен). "Розборки" також побили рекорд касових зборiв в Гонконгу, встановлений "Убивчим футболом", що забезпечило iм найширший для англомовного фiльму прокат у США за всю iсторiю.

Мiльйон рокiв до нашоi ери (RRRrrrr!!! / Миллион лет до нашей эры). Францiя, 2004. Режисер Ален Шабат. У ролях: Ален Шабат, Жан Рошфор, Жерар Депардьe.

ICTV, п'ятниця 24 червня, 21.00

Дiя вiдбуваeться 35 мiльйонiв рокiв тому. Живуть собi у вiдносному мирi два племенi - чистоволосих i брудноволосих. Брудноволосi бiльше за все хочуть помити своi бруднi голови, але для цього iм треба викрасти секрет шампуню, який винайшли чистоволосi... Шкода, що вiдтепер, через пiдступнiсть наших прокатникiв, назва класичного фiльму 1966 р. (з Рекел Велч та динозаврами вiд Херрiхаузена) буде асоцiюватись з низькопробним французьким опусом, який в оригiналi називаeться "Р-р-р!". Вiн нагадуe попередню роботу Шабата, "Астерiкс i Обелiкс: Мiсiя "Клеопатра": сюжету немаe, а e щось на кшталт капусника, з жартами i епiзодами-кiнопародiями на рiвнi посереднього КВК. Депардьe в ролi брудноволосого, небайдужого до мавпочок? Що ж, принаймнi первiсних людей вiн ще не грав. Зараз вiн i в рекламi знiмаeться, тож нема чого дивуватися.