Рене Зельвегер (Renee Zellweger / Рене Зельвегер) народилася 25 квiтня 1969 р. у мiстi Кетi (штат Техас). Мiстечко було настiльки маленьким, що у ньому не було кiнотеатрiв i телебачення, тому свiй перший фiльм майбутня акторка побачила вже пiд час навчання у коледжi. Рене вiдвiдувала драматичну студiю, була активною учасницею шкiльних команд з легкоi атлетики та баскетболу i головою групи пiдтримки футбольноi команди. Дiвчина хотiла потрапити на Олiмпiйськi iгри, для чого серйозно займалася бiгом та гiмнастикою, але через травму про цю мрiю iй довелося забути. Пiсля закiнчення школи у 1987 р. Рене залишила рiдне мiстечко i вступила в унiверситет мiста Остiн на факультет журналiстики. Вона брала участь у кiлькох студентських постановках i час вiд часу iздила на рiзнi кiнопроби, проте eдине, чого iй вдалося тодi досягти, – це зйомки у рекламi пива та кiлькох телевiзiйних стрiчках.
Свою першу помiтну роль Зельвегер зiграла в однiй з частин кiносерiалу жахiв “Техаська рiзанина бензопилою” (1994). “Менi радили не ходити на проби, – згадуe вона, – однак я подумала, що або я пiду туди i прочитаю якийсь монолог, або все одно буду сидiти весь вечiр бiля телевiзора з пивом”. Пiд час зйомок у “Рiзанинi” Рене вдалося отримати роль у картинi “Кохання i кольт 45-го калiбру”, завдяки якiй ii помiтили у Голлiвудi.
Переiхавши у Лос-Анджелес, акторка зiграла шкiльну вчительку, закохану в автора роману “Конан-варвар” Роберта Говарда, у мелодрамi “Цiлий свiт” (1996). Ця ii робота справила враження на агентiв, якi шукали актрису на роль самотньоi молодоi матерi Доротi Бойд у фiльмi “Джеррi Магвайр”. Незважаючи на те, що конкурентками Зельвегер були справжнi зiрки (Патрiшiя Аркетт, Марiса Томей, Вайнона Райдер, Брiджет Фонда, Мiра Сорвiно), режисер Кемерон Кроу, продюсер Джеймс Л. Брукс та головний виконавець Том Круз обрали саме ii. “У нiй поeднуються зворушлива простота i доброта, – казав про свою партнерку Круз. – Це i була наша Доротi”. За “Джеррi Магвайра” Рене вiдзначили призом “Блокбастер” за другорядну роль.
Наступнi стрiчки за участю Зельвегер – мелодрама “Iстинна цiннiсть” (1998) та комедiя “Холостяк” (1999) – не мали особливого успiху. У 2000 р. актриса знову привернула до себе увагу, розкривши свiй комедiйний талант у картинах “Я, знову я та Iрен” братiв Фареллi i “Сестра Беттi” Нiла Ла Б’юта. I якщо роботу Рене у першому з цих двох фiльмiв, незважаючи на номiнацiю на премiю “Блокбастер”, не можна зарахувати до ii найкращих досягнень, то у другому вона дiйсно продемонструвала високий клас гри. Роль схибленоi на телесерiалах домогосподарки Беттi принесла акторцi ii перший “Золотий глобус”.
Для головноi ролi у “Щоденнику Брiджет Джонс” (2001) Шерон Магвайр Зельвегер довелося набирати зайву вагу. “Це було схоже на примусове годування, – розповiдаe актриса. – Я щодня з’iдала декiлька пiц i бутербродiв з горiховим маслом, макарони i три шоколадних батончика”. Уродженцi Техасу дуже сподобалось розмовляти з потрiбним для фiльму британським акцентом (цьому ii навчила Барбара Беркелi, яка також працювала з Гвiнет Пелтроу на зйомках стрiчки “Обережно, дверi зачиняються”). За “Щоденник” Рене претендувала на “Оскара”, але поступилася Гелi Беррi (“Бал монстрiв”).
Якщо для ролi Брiджет Джонс акторка набрала зайвi 12 кг, то для “Чикаго” вона мусила розпрощатися з ними i додатково ще з природними для ii нормальноi ваги 5 кг. Iй також довелося протягом 10 мiсяцiв займатися спiвом та танцями. В результатi Зельвегер черговий раз продемонструвала широту свого акторського дiапазону i поповнила свою колекцiю нагород другим “Золотим глобусом” та премieю Гiльдii кiноакторiв США. Ii також вдруге номiнували на “Оскар”. А другорядна роль у “Холоднiй горi” (2003) Антонi Мiнгелли нарештi принесла iй омрiяну академiчну нагороду.