Цю стрiчку можна визнати зразковою воeнною драмою, якщо вiдкинути трохи надуманi i малоймовiрнi повороти в долях братiв-солдатiв. З iншого боку, саме цi повороти e емоцiйним ядром стрiчки, виводять ii за межi баченого не один десяток разiв. Iх краще сприймати як реалiстичну метафору, нiж як просто реалiзм.
Як i кожен неординарний антивоeнний твiр, ця картина багаторiвнева. Це i особиста драма, трагедiя двох братiв, Джин Те i Джин Сока, несподiвано кинутих у пекло вiйни, змушених вчитись виживати i рятувати один одному не тiльки тiло, а й душу. Старший, який не довчився i робить чоботи, виявляe якостi мало не суперменськi. Бойовi епiзоди з його участю знято так, що не будуть нудьгувати навiть прихильники бойовикiв. А от як змiнюeться його мотивацiя – це зацiкавить трохи iнше коло глядачiв. Спочатку його хвилюe тiльки життя брата, якого вiн ростив, наче батько. Джин Сок на вiйнi – наче дитина, вiн нiколи не тримав в руках зброю, мало не втрачаe бажання жити пiсля першого ж бою. I Джин Те береться за найнебезпечнiшi завдання, аби швидше отримати медаль, бо, як пообiцяв командир, це дасть йому можливiсть вiдправити молодшого додому. Вiн стаe супербiйцем дуже швидко – природжений лiдер та воiн, якому потрiбна була саме вiйна для того, щоб повнiстю розкрити якостi, що дрiмали в ньому.
Перемоги змiнюють Джин Те: вiн вже воюe не тiльки за брата i пресi каже те, що треба казати. Тут драма особиста звертаe на рейки драми iдеологiчноi. Герой поступово починаe вiрити в те, що каже, в ньому зростаe звiряча лють до ворога. А обличчя цього ворога часом зовсiм не звiряче – це такi ж корейцi, яких примусили вступити в армiю окупанти з пiвночi, iнколи навiть сусiди i колишнi друзi братiв. Джин Те готовий iх не просто вбивати, а жорстоко катувати. Але й ця змiна подаeться психологiчно обгрунтовано: вiн неодноразово бачив масовi вбивства й iншi жахи, якi чинили ворожi вiйська, образ противника став частиною його свiдомостi. Настаe черга справжньоi антивоeнноi драми в сюжетi, коли з обох бокiв бачимо невинних людей, що стали жертвами обставин, коли вчорашнiй друг iде проти друга, а потiм i брат проти брата, i полiтичнi причини, через якi вони були втягнутi в конфлiкт, не мають до них жодного стосунку, принаймнi не вартi iхнiх життiв. Виникаe вiдраза до вiйни як до неприродного для людини явища, а не бажання, щоб “нашi” перемогли. А це вже успiх творчоi групи.
Молодший брат вiдчуваe вiдразу до жорстокостi Джин Те i вiддаляeться вiд нього. Коли ж у нього з’являeться шанс вiдвiдати дiм i побачити рiдних, вiн стаe свiдком суду i страти нареченоi брата, звинуваченоi у зв’язках з комунiстами. Драма “Людина проти полiтики” окреслюeться ще чiткiше: проста дiвчина в комунiстичнi iдеi не вiрила i просто не знала, що це, – вона ходила на мiтинги, бо за це давали продукти. Звiрства представникiв влади з обох бокiв виконують для публiки дуже добру терапевтичну функцiю: пiд час перегляду неодмiнно захочеться зiбрати докупи усi полiтичнi iдеологii разом з вождями i закинути в найближчу помийну яму. Дуже добрi лiки вiд фанатизму, який сам по собi шкодить будь-якiй iдеi, котра його викликаe.
В останнi пiвгодини фiльму iдеологiю вже просто нещадно добивають. Старший брат, впевнений у тому, що молодший загинув, як i його наречена, переходить на бiк ворога тiльки для того, щоб вбивати всiх пiдряд, а Джин Сок, розшукавши його, врештi-решт перетаскуe його назад, в пiвденний табiр. Бо розумie: те, що кажуть згори – ворог, зрадник – другорядне, головне – це брат, який допомагав йому ставати на ноги. Маленький виклик двох людей в загальному божевiллi. Виклик, який навряд чи хтось змiг би почути на вiйнi, але який не залишить байдужим глядача.