Мандерлай

Мандерлай (Manderlay / Мандерлай). Драма. Швецiя, 2005. Режисер Ларс фон Трieр. У ролях: Брiс Даллас Говард, Вiллем Дефоу, Деннi Гловер, Лорен Беколл, Iсак де Банколе, Мiхаель Абiтбуль, Жан-Марк Барр, Джеффрi Бейтман, Верджил Бремлi, Рубен Брiнкман.

Грейс та ii батько-гангстер шукають нове мiсце, де можна було б влаштуватись. Iх машини випадково зупиняються в штатi Алабама перед великими залiзними воротами з написом “Мандерлай”. Грейс потрапляe у свiт людей, якi живуть так, нiби рабство з його бiлими володарями i чорними рабами не вiдмiняли 70 рокiв тому. Грейс звiльняe рабiв i вирiшуe залишитись з ними, доки вони не зберуть свiй перший урожай…

Це друга стрiчка з “американськоi” трилогii фон Трieра. Мандерлай знаходиться на малонаселенiй рiвнинi десь в самому серцi пiвдня США. Сюжет частково пiдказаний передмовою до всесвiтньо вiдомоi книги Полiн Реаж “Iсторiя О.” Жана Полана. Вона називаeться “Щастя у рабствi” i починаeться з опису бунту, який вiдбувся на островi Барбадос у 1838 р. Якось зранку декiлька негрiв, яким дали свободу, прийшли до свого колишнього хазяiна i попросили знову зробити iх рабами. Коли вiн вiдмовився, раби намагались примусити його силою, а потiм жорстоко вбили разом з його сiм’eю.

Мандерлай (Manderlay / Мандерлай). Драма. Швецiя, 2005. Режисер Ларс фон Трieр. У ролях: Брiс Даллас Говард, Вiллем Дефоу, Деннi Гловер, Лорен Беколл, Iсак де Банколе, Мiхаель Абiтбуль, Жан-Марк Барр, Джеффрi Бейтман, Верджил Бремлi, Рубен Брiнкман.

Грейс та ii батько-гангстер шукають нове мiсце, де можна було б влаштуватись. Iх машини випадково зупиняються в штатi Алабама перед великими залiзними воротами з написом “Мандерлай”. Грейс потрапляe у свiт людей, якi живуть так, нiби рабство з його бiлими володарями i чорними рабами не вiдмiняли 70 рокiв тому. Грейс звiльняe рабiв i вирiшуe залишитись з ними, доки вони не зберуть свiй перший урожай…

Це друга стрiчка з “американськоi” трилогii фон Трieра. Мандерлай знаходиться на малонаселенiй рiвнинi десь в самому серцi пiвдня США. Сюжет частково пiдказаний передмовою до всесвiтньо вiдомоi книги “Iсторiя О”. Вона називаeться “Щастя у рабствi” i починаeться з опису бунту, який вiдбувся на островi Барбадос у 1838 р. Якось зранку декiлька негрiв, яким дали свободу, прийшли до свого колишнього хазяiна i попросили знову зробити iх рабами. Коли вiн вiдмовився, раби намагались примусити його силою, а потiм жорстоко вбили разом з його сiм’eю.

Як i в “Догвiлi”, дiя вiдбуваeться на сценi, серед небагатьох декорацiй i реквiзиту. Пiдлога пофарбована у бiлий колiр, а назви вулиць i рiзних мiсць плантацii написанi чорним. Тут дуже мало стiн, немаe дверей, лише один невисокий дерев’яний паркан, вiкно з розбитим склом, кiлька простих столiв, високий дуб, колодязь i вiслюк Люцифер.

У “Догвiлi” Грейс грала Нiколь Кiдман, а ii батька – Джеймс Каан. У “Мандерлаi” цi ролi дiстались Говард та Дефоу. “Звичайно, на Грейс впливаe те, хто ii граe, – пояснюe фон Трieр. – Як ви знаeте, сценарiй був написаний для Нiколь. Тому коли виявилось, що знiматись буде не вона, героiня повинна була змiнитись пiд нову актрису. На мiй погляд, чудово, що вона така молода, тому що це робить ii впертiсть бiльш правдоподiбною. Це стосуeться i ii наiвностi, хоча вона притаманна всiм моiм героiням”. Режисер називаe свою роботу комедieю на теми моралi. Йому було цiкаво працювати з Брiс Даллас Говард, для якоi це був майже дебют в кiно i яка не могла похвалитись акторським досвiдом, який вклала у роль Грейс Кiдман. Зараз фон Трieр працюe над останньою частиною трилогii – “Вашингтон”, i, швидше за все, Грейс там буде грати iнша актриса, хоча повернення Кiдман e цiлком можливим.

В Америцi було важко знайти темношкiрих акторiв, якi б погодились працювати з таким вибуховим матерiалом (афро-американськi персонажi зовсiм не схожi на героiв Дензела Вашингтона), тому на бiльшiсть ролей фон Трieру довелось запрошувати англiйських негрiв. Одним з небагатьох виняткiв став Гловер.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *