Джек Блек

У шкiльнi роки Джек Блек (Jack Black / Джек Блэк) збирався стати психологом. “Я сам не розумiю, чому у мене була така дивна мрiя, – розповiдаe вiн. – Напевно, тому, що моi батьки постiйно сварилися, i я весь час намагався помирити iх. Однак, коли почав вивчати психологiю, виявилося, що у мене немаe жодних здiбностей. Студент з мене вийшов жахливий, i одного дня я назавжди кинув цю нудну науку”.

Джек дебютував на телебаченнi ще пiдлiтком, знявшись у рекламi фiрми Atari. Своiм першим акторським досвiдом вiн називаe невелику роль пiдлого злодiя у телефiльмi “Хлопець, що помилився”, яку виконав у 14 рокiв. В подальшому йому доводилось грати у таких серiалах, як “Життя продовжуeться”, “Секретнi матерiали” та “Дотик янгола”. Блек також знiмався у кiно: на його рахунку маленькi ролi у “Руйнiвнику” (1993) Марко Брамбiлли, “Кабельнику” (1996) Бена Стiллера, “Марс атакуe!” (1996) Тiма Бертона, “Ворогу держави” (1998) Тонi Скотта тощо.

Невисокий товстун, чия зовнiшнiсть зовсiм не вiдповiдала стандартам чоловiчоi краси, був переконаний, що у Голлiвудi може розраховувати лише на епiзоди: “Я навiть не мрiяв про те, що менi запропонують провiдну роль. Менi здавалося, що якщо якийсь режисер i побачить у менi головного героя, то тiльки в ексцентричнi комедii на кшталт “Недоумка” Карла Райнера, де зiграв свою першу помiтну роль Стiв Мартiн”. Тому Джек бiльше уваги придiляв музицi: у 1994 р. разом з Кайлом Гассом створив напiвпародiйний дует Tenacious D., який швидко став постiйним гостем багатьох комедiйних шоу. Нещодавно фiрма Dust Brothers випустила перший альбом цiei групи. “Я дуже пишаюся Tenacious D., – каже Блек, – адже ми з Кайлом не лише виконуeмо пiснi, а й самi пишемо iх”.

Вiдомий актор Джон К’юсак, який e прихильником кумедного дуету, запропонував Джеку невелику, але виразну роль у стрiчцi “Висока точнiсть” (2000) Стiвена Фрieрза. Саме у цьому фiльмi Блека помiтили брати Фареллi, якi тодi шукали головного виконавця для своei черговоi “антиполiткоректноi” комедii “Обмежений Хел” (у нашому прокатi цiй стрiчцi дали назву “Любов зла”). “Мене дуже здивувало iхнe запрошення, – згадуe актор. – Я досi не розумiю, яким чином Фареллi розгледiли у менi романтичного героя”. Блеку дiсталась роль невдахи Хела, який пiсля сеансу гiпнозу навчився бачити у людях внутрiшню красу i закохався у дiвчину вагою 150 кг (цю роль режисери-жартiвники вiддали Гвiнет Пелтроу). Картина вийшла на екрани США у листопадi 2001 р. i за п’ять тижнiв прокату зiбрала понад 64 млн. доларiв.

“Можливо, “Обмежений Хел” буде першим й останнiм фiльмом, де я грав закоханого, – каже актор, – проте я все одно щасливий, що знявся у цiй стрiчцi. Я вважаю, що наша картина e важливою для усiх звичайних хлопцiв, котрi, як i я, не схожi на кiнозiрок”. За першу велику роль Джек Блек отримав три мiльйони доларiв. Однак йому не подобаeться розповiдати про своi заробiтки: “Не розумiю, для чого це потрiбно? Усiм стороннiм цiлком достатньо знати, що останнiм часом грошей у мене вистачаe”.

Наступним досягненням актора стала “Школа року” (2003) Рiчарда Лiнклейтера. Його герой –  Дьюi Фiнн – рок-зiрка, чия кар’eра закiнчилась повним провалом. Вiдповiдаючи на телефонний дзвiнок, адресований його сусiду по квартирi, вiн погоджуeться замiнити вчителя музики у престижнiй приватнiй школi. Вихованi дiти ще нiколи не бачили такого наставника, однак невдовзi вiдданiсть Фiнна музицi робить диво: вiн перетворюe свiй клас на справжню рок-групу. Картина не претендувала на звання хiта, але витраченi на зйомки грошi повернула за першi три днi прокату у США, а Блека висунули на здобуття “Золотого глобуса” за найкращу комедiйну роль.

Багатьох здивувала звiстка про те, що Пiтер Джексон запросив Джека Блека на головну роль – режисера Карла Денхема – у своeму римейку “Кiнг-Конга”. Тим цiкавiше буде побачити, який результат дасть цей смiливий експеримент.