Мабуть, тiльки так i можна зараз екранiзувати оповiдання класикiв фантастики – брати головну iдею i накручувати навколо неi пригоди й спецефекти. Так робили автори бiльшостi фiльмiв за творами Фiлiпа К. Дiка, не минула ця доля i великого Бредберi.
На науковий бiк теми краще не звертати уваги, бо виникне безлiч питань. Найголовнiше – чому майбутнe змiнюeться не вiдразу (що було б логiчно), а якимись хвилями, вiд яких персонажi розлiтаються в усi боки. Але ми розумieмо, що якби всi персонажi-люди вiдразу ж набули того вигляду, який презентуe пiсля останньоi хвилi доктор Ренд (найкумеднiший кадр), сюжету б не було. Це не eдина дiра у запропонованiй сценаристами науковiй концепцii, тому над нею краще взагалi не замислюватись – нехай цим займаються головнi героi.
А займаються вони цим досить переконливо – в мiру своiх талантiв i закладених в далекому вiд iдеалу сценарii можливостей. Хоча дiйсно яскравих особистостей серед головних персонажiв немаe, якщо не рахувати пiдлого магната у виконаннi як завжди неперевершеного Кiнгслi – цей антигерой не граe значноi ролi в подiях.
Непогано виглядають всi потвори, якi приносить змiнене минуле. З теорiями на тему, якими шляхами могла б пiти еволюцiя, вони не мають нiчого спiльного – це просто витвори хворобливоi фантазii режисера та його художнього вiддiлу, i попрацювала iхня колективна фантазiя як слiд. Без ящуропавiанiв, гiгантських мурен й хижих птеродактилiв стрiчка втратила б половину свого видовищного потенцiалу.
Однак головне все ж таки не бiгаючi й кусачi спецефекти, а режисерський професiоналiзм. Вмiння бачену не один десяток разiв банальну ситуацiю розкрутити так, щоб пiд час перегляду все одно виникла напруга. Саме це вмiння вiдрiзняe ветерана пригодницького й фантастичного кiно Хаямса вiд десяткiв молодих рекламникiв та клiпмейкерiв, яким доручають знiмати черговий блокбастер. В результатi спостерiгати за позбавленими особливоi логiки дiями героiв “I грянув грiм”, стрiчки не дуже дорогоi i не дуже розрекламованоi, набагато цiкавiше, нiж за безкiнечним вештанням по коридорах [якого-небудь блокбастерного “Дума” -> doom].