2005 – Сторінка 2

Мiсто грiхiв

Мiсто грiхiв (Sin City / Город грехов). США, 2005. Режисери Роберт Родрiгес, Френк Мiллер. У ролях: Мiккi Рурк, Брюс Вiллiс, Джош Хартнетт, Майкл Медсен, Джеймi Кiнг, Нiк Стал, Росарiо Доусон, Майкл Кларк Данкан, Iлайджа Вуд, Джессiка Альба, Марiя Белло, Карла Гуджiно, Клайв Овен, Девон Аокi, Бенiцiо Дель Торо, Брiттанi Мерфi.

У картинi поeднуються сюжети трьох новел графiчного серiалу Френка Мiллера, дiя яких вiдбуваeться у мiстi, де пануe злочиннiсть. У центрi однiei з них – Марв (Рурк), крутий хлопець, котрий намагаeться помститись за красуню Голдi (Кiнг), яку вбили прямо у нього в лiжку. Герой другоi iсторii – колишнiй фотограф Дуайт (Овен), змушений ховати кiнцi в воду пiсля випадкового вбивства полiцейського (Дель Торо). У третiй йдеться про 60-рiчного полiцейського з хворим серцем (Вiллiс), звинуваченого у злочинах, якi вiн не скоював.

Мiсто грiхiв (Sin City / Город грехов). США, 2005. Режисери
Роберт Родрiгес, Френк Мiллер. У ролях: Мiккi Рурк, Брюс Вiллiс, Джош
Хартнетт, Майкл Медсен, Джеймi Кiнг, Нiк Стал, Росарiо Доусон, Майкл
Кларк Данкан, Iлайджа Вуд, Джессiка Альба, Марiя Белло, Карла Гуджiно,
Клайв Овен, Девон Аокi, Бенiцiо Дель Торо, Брiттанi Мерфi.

У
картинi поeднуються сюжети трьох новел графiчного серiалу Френка
Мiллера, дiя яких вiдбуваeться у мiстi, де пануe злочиннiсть. У центрi
однiei з них – Марв (Рурк), крутий хлопець, котрий намагаeться
помститись за красуню Голдi (Кiнг), яку вбили прямо у нього в лiжку.
Герой другоi iсторii – колишнiй фотограф Дуайт (Овен), змушений ховати
кiнцi в воду пiсля випадкового вбивства полiцейського (Дель Торо). У
третiй йдеться про 60-рiчного полiцейського з хворим серцем (Вiллiс),
звинуваченого у злочинах, якi вiн не скоював.

Вiдомий
автор графiчних романiв (тобто комiксiв) Френк Мiллер на початку 90-х у
своiх творах розповiдав iсторii про вигадане мiсто з брудними вулицями
i корумпованими полiцейськими; його роботи вирiзнялись високим рiвнем
насильства i незвичним контрастним графiчним рядом. Автор не поспiшав
продавати своi сюжети Голлiвуду, оскiльки його попереднi роботи на
“фабрицi мрiй” – другий та третiй “Робокопи” – не були вдалими.
Переконати Мiллера мiг тiльки такий неординарний постановник, як
Родрiгес. Режисер “Вiдчайдушного” та “Дiтей шпигунiв” кiлька рокiв
мрiяв екранiзувати “Мiсто грiхiв”. Вiн показав Мiллеру 10-хвилинний
чорно-бiлий фiльм з Джошем Хартнеттом i Марлi Шелтон, знятий за
мотивами одного з сюжетiв серii. Цей ролик переконав автора, що
Родрiгес досконало вловив стиль i дух його творiнь.

Режисер
запропонував Мiллеру стати рiвноправним постановником стрiчки, тобто
здiйснювати постiйний авторський нагляд i допомагати з вiзуальним
рядом. Коли ж Гiльдiя режисерiв США виступила проти цього (згiдно з ii
правилами, у титрах може стояти лише одне прiзвище постановника),
Родрiгес, не роздумуючи довго, залишив цю органiзацiю. Це рiшення
коштувало йому вже пiдписаного контракту на екранiзацiю “Принцеси
Марса”, оскiльки студiя “Парамаунт” працюe тiльки з членами Гiльдii.
Квентiн Тарантiно виступив як “спецiально запрошений режисер”: таким
чином вiн вiддав борг Родрiгесу, який написав музику для другоi частини
“Вбити Бiлла” усього за один долар. “Мiсто” e повнiстю обробленим
цифровим фiльмом, створеним за допомогою тiei ж технологii, що й
“Небесний капiтан та свiт майбутнього”. Актори грали на тлi зеленого
екрану, пiсля чого у кадри додавали намальований на комп’ютерi свiт
мiста; eдиною реальною декорацieю був бар, куди навiдуються майже всi
героi Мiллера. У “Мiстi грiхiв” дуже багато персонажiв, на ролi яких
пробувалась бiльша частина голлiвудських знаменитостей. Серед тих, хто
з тiei чи iншоi причини не змiг взяти участь у проектi, – Крiстофер
Вокен, Стiв Бушемi, Джоннi Депп, Леонардо Дi Капрiо, Майкл Даглас i
Кейт Босворт; але i без них зiрок з головою вистачило б на пiв-дюжини
мейнстрiм фiльмiв.

Бiшунмо – лiтаючий воiн

Бiшунмо – лiтаючий воiн (Bichunmoo / Бишунмо – летящий воин). Корея, 2000. Режисер Янг-Джан Кiм. У ролях: Дон-Кун Джанг, Джин-Янг Джан, Хуiн-Джун Шин, Хi-Сан Кiм.

ТРК “Украiна”, середа 22 червня, 22.25

Дiя вiдбуваeться в Китаi у ХIV столiттi. Краiну, якою правлять монголи, розривають вiйни. Саме у цей момент починають з’являтись воiни, одягненi у все чорне, непереможнi бiйцi, якi… лiтають. Вони готовi вмерти за наказом свого жорстокого ватажка Джахалануг… Сумiш iсторичноi драми та фiльму кунг-фу з елементами стрiчок про нiндзя (у кого ще могли позичити чорний одяг?). E й романтична лiнiя, а якiсть бойових сцен задовольнить усiх любителiв жанру.

ТРК “Украiна”, середа 22 червня, 22.25

Корупцiонер

Корупцiонер (The Corruptor / Коррупционер). США, 1999. Режисер Джеймс Фоулi. У ролях: Чоу Юн-Фат, Марк Валберг, Рiк Янг, Пол Бен-Вiктор, Джонкiт Лi, Ендрю Пенг, Елiзабет Лiндсей, Браян Кокс.

ICTV, середа 22 червня, 21.00

Головний герой, китайський полiцейський Нiколас Чен (Юн-Фат), давно загруз у зв’язках з мафieю i вже вважаe таку ситуацiю цiлком природною. Так триваe, доки одного дня в його вiддiлку не з’являeться бiлий новачок (Валберг)… Досить традицiйний полiцейський бойовик, який рятуe гра Юн-Фата – актор змiг зробити свого корумпованого героя переконливим, таким, що викликаe симпатiю, i водночас не схожим на тих копiв, яких вiн грав, наприклад, у Джона Ву. У порiвняннi з ним Валберг виглядаe блiдо (на цю роль спочатку планували запросити Джорджа Клунi).

ICTV, середа 22 червня, 21.00

Мiстер i мiсiс Смiт

“Бред Пiтт, – протягом пiвроку настирливо запевняла реклама, – це мiстер, а Анжелiна Джолi – це мiсiс”. Нiби можна переплутати. Iдею про “шпигуна в сiм’i” оригiнальною не назвеш: ще нинiшнiй губернатор Калiфорнii у “Правдивiй брехнi” легко й дотепно водив за нiс дружину. Цього разу – майже те саме, тiльки кiлькiсть бойових оперативникiв в однiй родинi подвоiлась.

Вiн прикидаeться будiвельником, вона – спецiалiстом з комп’ютерних технологiй. Насправдi ж обоe виконують надсекретнi завдання, прибираючи зайвих свiдкiв чи просто якихось поганих людей. Вiн звик працювати сам, вона ж керуe цiлим загоном. Однак обоe – справжнi профi, найкращi у своiй справi. Вони одружились, не знаючи правду одне про одного. Що з цього вийде?

“Бред Пiтт, – протягом пiвроку настирливо запевняла
реклама, – це мiстер, а Анжелiна Джолi – це мiсiс”. Нiби можна
переплутати. Iдею про “шпигуна в сiм’i” оригiнальною не назвеш: ще
нинiшнiй губернатор Калiфорнii у “Правдивiй брехнi” легко й дотепно
водив за нiс дружину. Цього разу – майже те саме, тiльки кiлькiсть
бойових оперативникiв в однiй родинi подвоiлась.

Вiн прикидаeться
будiвельником, вона – спецiалiстом з комп’ютерних технологiй. Насправдi
ж обоe виконують надсекретнi завдання, прибираючи зайвих свiдкiв чи
просто якихось поганих людей. Вiн звик працювати сам, вона ж керуe
цiлим загоном. Однак обоe – справжнi профi, найкращi у своiй справi.
Вони одружились, не знаючи правду одне про одного. Що з цього вийде?

Сюжет
вкладаeться в кiлька фраз, в короткий анекдот. Чи можна перетворити
такий анекдот на повнометражний художнiй фiльм? Кемерону (точнiше,
частково Кемерону, частково Клоду Зiдi, оскiльки “Правдива брехня” e
римейком його “Тотального стеження”) це свого часу вдалося. Але у нього
була бiльш чiтка розстановка сил: вiдважний герой, стовiдсотково
американська родина, противники – арабськi терористи,
фанатики-душогуби. На якi саме контори працюють мiстер i мiсiс Смiт: це
таeмнi урядовi органiзацii чи просто високоорганiзованi кримiнальнi
центри? Будемо сподiватись, що останнe, iнакше легкiсть, з якою героi
наприкiнцi фiльму починають вiдстрiлювати своiх колишнiх колег,
здаeться важкостравною. Можливо, сценарист просто подумав, що до того
часу у всiх глядачiв через надмiр стрiлянини встигнуть вiдключитись
мiзки, i особливо не напружувався.

Автори стрiчки намагаються по
максимуму видобути гумор з побутових ситуацiй з життя подружжя, де
почуття давно охолонули. Охолодження почуттiв головнi виконавцi грають
переконливо. Не зовсiм зрозумiло, звiдки почуття виникають у
вирiшальний момент картини, i взагалi, що змусило цих людей прожити
разом попереднi п’ять-шiсть рокiв. Зародження роману майбутнiх мiстера
i мiсiс змальоване дуже короткими мазками, мимохiть – iнакше не
вистачить екранного часу на три десятки вибухiв! Звiсно, це не
психологiчна драма, але у фiльмi про перемогу кохання над службовими
обов’язками непогано було б показати саме кохання. Хоча б трiшки.

З
чим нiхто з авторiв фiльму не напружувався зовсiм, то це з характерами
персонажiв. А навiщо? Глядач у будь-якому випадку побачить не мiстера i
мiсiс Смiт, а Пiтта i Джолi. Навiщо намагатись олюднити Смiтiв, якщо
все одно спрацюe ефект впiзнавання i глядач спiвчуватиме Ахiллесу i
Ларi Крофт? (Хоча в ролi Джолi e один пречудовий момент. Треба бачити,
якими очима вона дивиться на дитину, яку на кiлька хвилин iй сунули на
руки.) Це не скарга, не недолiк, це факт. Можливо, так i маe бути у
випадку з настiльки популярними зiрками. Тiльки одне зауваження. Друг
головного героя у виконаннi Вiнса Вона характер маe. Стереотипний, але
маe. На вiдмiну вiд Смiтiв. Напевно, вiн просто не профi такого рiвня.

З
центральноi iдеi стрiчки можна було б розвинути кумедний, але
життeстверджуючий сюжет про трiумф сiмейних цiнностей навiть пiд
шквальним вогнем. Або жорстоку, божевiльну “чорну” комедiю про сiмейне
життя кiлерiв. Але для цього потрiбно було трохи бiльше фантазii, а в
Голлiвудi це зараз не модно. Це знову не скарга, а факт. I взагалi,
закiнчувати треба на оптимiстичнiй нотi. Любителi автомобiлiв, що
лiтають наче птахи, куленепробивних героiв (“Коммандо” вiдпочиваe) i
великих-великих вибухiв! Поспiшайте в кiнотеатри – це ваше кiно.

Речовий доказ

Речовий доказ (Physical Evidence / Вещественное доказательство). США, 1989. Режисер Майкл Крайтон. У ролях: Берт Рейнольдс, Тереза Рассел, Нед Бiттi, Кей Ленц, Тед Макгiнлi.

ТЕТ, вiвторок 21 червня, 21.00

Адвокат Дженнi Хадсон (Рассел) захищаe в судi колишнього полiцейського з Бостона Джо Перiса (Рейнольдс), якого звинувачують у вбивствi. Джо не маe алiбi, бо був п’яний у нiч вбивства… Пацieнт скорiше мертвий, нiж живий: багато дiр у детективному сюжетi, неквапливий розвиток подiй, актори, якi вже перестали бути зiрками у той час, коли знiмались у стрiчцi. Не зовсiм зрозумiло, на що розраховували автори цього фiльму. Зайве пiдтвердження того, що Крайтон e кращим письменником (“Парк Юрського перiоду”, “Конго”), нiж режисером (“Кома”, “Втiкач”).

ТЕТ, вiвторок 21 червня, 21.00

Бiллi Батгейт

Бiллi Батгейт (Billy Bathgate / Билли Батгейт). США, 1991. Режисер Роберт Бентон. У ролях: Дастiн Хоффман, Нiколь Кiдман, Стiвен Хiлл, Лорен Дiн, Брюс Вiллiс.

ICTV, вiвторок 21 червня, 23.40

Гангстерський фiльм за романом Е. Доктороу. Дiя вiдбуваeться в Нью-Йорку у 1935 р. П’ятнадцятирiчний хлопець Бiллi Батгейт (Дiн) стаe наймолодшим членом банди кровожерливого “Голландця” Шульца (Хоффман). Очима цього героя ми бачимо, як вiв боротьбу за владу один з найжорстокiших бандитiв того часу i який його чекав кiнець…

“Хрещений батько” Копполи та “Одного разу в Америцi” Леоне разом поставили крапку в кримiнальному жанрi – пiсля них додати щось нове, розповiдаючи про мафiю в епiчному чи фiлософському стилi, просто неможливо. Можна хiба що зламати жанр i покепкувати з нього, як це зробив Тарантiно. А у Бентона – тiльки добре вiдтворена ретро-атмосфера i традицiйно зоряний акторський ансамбль (Хоффман у незвичнiй для себе ролi гангстера, Кiдман в однiй зi своiх перших голлiвудських ролей i камео Вiллiса).

ICTV, вiвторок 21 червня, 23.40

Три iкси-2: Новий рiвень

Не менш чiтка мета у нового агента <Три iкси>, Айса Кьюба, але диктуe ii не <Революшн>, а виключно кар’eрнi мiркування. Вiн весь фiльм намагаeться довести, що вiн: а) не гiрший за Дiзеля i б) крутiший за Дiзеля. Виглядаe це надто демонстративно i, як наслiдок, штучно. Без цiei чiткоi програми дiй персонаж був би трохи цiкавiшим, хоча оригiнальнiстю тут не пахне у будь-якому випадку: колишнiй кримiнальник зi зв’язками у вiдповiдних колах, який став десантником i потрапив до тюрми за те, що начистив пику генералу, який вiддав не той наказ. Хто ж, як не вiн, може врятувати президента США вiд змови, яку органiзував той самий генерал, а нинi мiнiстр оборони (а чого ви чекали, пане президент, якщо у вас мiнiстр оборони – Зелений Гоблiн?).

Перед авторами других <Трьох iксiв> студiя <Революшн> ставила чiтку мету: довести Вiну Дiзелю i йому подiбним, що у блокбастерi такого рангу можна обiйтись i без них, заощадивши таким чином мiльйонiв двадцять. Що можна поставити на конвейeр серiю, де кожного разу буде iнший головний герой: про це нам каже не тiльки прес-релiз, а й сам невмирущий агент Гiббонс, обiцяючи у фiналi, що наступного разу на нас чекаe новий i ще бiльш незвичний агент XXX. Втiм, люди з <Революшн> були достатньо далекоглядними, щоб не вбивати героя Дiзеля в кадрi: смерть Ксандера Кейджа нам не показують, про неi тiльки повiдомляють. Тому, коли Дiзель все ж таки вирiшить повернутись у цю франчiзу, дверi для нього не будуть остаточно зачиненi.

Семюель Л. Джексон та Вiллем Дефоу – досвiдченi профi, якi, не напружуючись зайвий раз, видобувають зi своiх персонажiв по максимуму: перший – як суворий, але справедливий начальник й однодумець, другий – як харизматичний, безжалiсний лиходiй. Агент Гiббонс граe в сюжетi бiльш активну роль, нiж в перших <Трьох iксах>, де його партiя фактично зводилась до обов’язкiв М з <бондiани>. На його <смерть> у серединi стрiчки навряд чи хтось купиться, але це незначний недолiк. Дефоу у своiй сто першiй негативнiй ролi виглядаe не гiрше i не краще, нiж у ста попереднiх, i особливо зловiсним видаeться пiд час <вiзиту> до Гiббонса.

<Три iкси-2> суттeво поступаються першiй частинi, яку рекламували мало не як альтернативу <бондiанi>. По-перше, друга картина позбавлена фактору екзотики, який використали автори першоi (хоча, можливо, хтось сприйме як екзотику урбанiстичнi пейзажi Гарлему). По-друге, оригiнальнi <Три iкси> добре обiгрували штампи <бондiани>, щоб показати, як у подiбних обставинах дie герой зовсiм iншого типу. У продовженнi цього немаe, хоча схожий ефект досягаeться у сценi, де Кьюб цитуe свого попередника (<Чого не зробиш заради своei краiни!>). Взагалi <Три iкси-2>, якщо забути про Джексона та Дефоу i вiдкинути трюки й спецефекти, на якi витратили лев’ячу частину бюджету, сприймаються як черговий бойовик класу <Б>, один з тих, в яких граe Дольф Лундгрен, або ще один <Загiн <Дельта>. Сцена, в якiй чорнi брати штурмують Бiлий Дiм на танку, сприймаeться на ура, але для справжнього блокбастера цього замало.

Скелелаз

Скелелаз (Cliffhanger / Скалолаз). США, 1993. Режисер Реннi Харлiн. У ролях: Сiльвестр Сталлоне, Джон Лiтгоу, Майкл Рукер, Джанiн Тернер, Рекс Лiнн, Пол Вiнфiлд, Керолайн Гудолл, Грегорi Скотт Камiнгс, Деннiс Форест, Кевiн Дональд, Ральф Вейт, Дон Девiс, Крейг Фейрбрасс, Брюс Макгiлл.

ТРК “Украiна”, понедiлок 20 червня, 16.10

Головний герой – гiрський рятiвник Гейб Вокер (С. Сталлоне). Одного разу вiн не змiг врятувати людину i досi не отямився вiд цiei травми. Однак, коли у горах розбиваeться лiтак з жорстокими терористами, якi викрали кiлька мiльйонiв доларiв, Вокер змушений вступити з ними у нерiвний двобiй. Злочинцiв, якi захопили заручником колегу i приятеля Вокера (М. Рукер), очолюють психопат (Д. Лiтгоу), якого розшукують американськi спецслужби, та зрадник-агент ФБР… У фiльмi чудова операторська робота i карколомнi трюки в тяжких умовах гiрськоi природи, бiльшiсть з яких виконував сам Сталлоне. Зйомки проходили в Iталii, у Альпах. “Скелелаз” був номiнований на премiю “Оскар” у трьох технiчних категорiях i став трiумфальним поверненням Сталлоне на початку 90-х пiсля невдач кiлькох комедiй за його участю (касовi збори картини склали 80 млн. доларiв у США).

ТРК “Украiна”, понедiлок 20 червня, 16.10