Лісова братва

Лісова братва (Over the Hedge / Лесная братва). Анімаційна казка. США, 2006. Режисери Тім Джонсон та Кері Кіркпатрік. Ролі озвучують: [Брюс Вілліс->bruce-willis], Гаррі Шендлінг, [Стів Каррелл->steve-carrell], Ванда Сайкс, Вільям Шетнер, Авріль Лавін, Нік Нолт, Кетрін О’Хара, Юджин Леві, Омід Джалілі.

Одного дня черепаха Верн та її лісові друзі несподівано бачать посеред їх улюбленого лісу велику зелену огорожу. Ер Джей, самовпевнений єнот, пояснює їм, що за огорожею – “ворота в краще життя”, що там живуть дивні істоти під назвою люди. Обережному Верну це не дуже подобається, але разом звірята вчаться співіснувати з жителями передмістя.

Основою сюжету є популярні комікси Майкла Фрая та Ті Льюїса, які випускають з червня 1995 р. Режисер Тім Джонсон був прихильником коміксу ще до того, як почав думати про фільм, бо прожив частину такої історії. Він виріс у передмісті Чикаго, де в кінці вулиці починались безкрайні кукурудзяні поля. За десять років їх повністю замінили будинки.

“Лісова братва” – це перший анімаційний фільм від “Дрімворкс”, де у героїв повноцінне хутро. Систему створення хутра було засновано на схемах, вперше випробуваних в “Шреку-2” і відшліфованих в [“Мадагаскарі”->madagascar]. Основою програми були численні “провідні волосинки”, розташовані на комп’ютерних моделях кожного персонажу. Вони служили зразками для руху хутра в цілому. Маніпулюючи цими волосинками, аніматори змогли рухати і деформувати хутро.

Спеціаліст з візуальних ефектів Крейг Рінг каже, що, незважаючи на постійний прогрес в комп’ютерній анімації, “все одно важко відшліфувати момент зіткнення тварин одне з одним. Щоразу, коли дикобраз повертається, його голки протикають речі або інших персонажів. Ми весь час маніпулювали з ними, щоб вони гнулись. Крім того, було дуже складно їх освітлювати – вони довгі, гострі, їх колір змінюється залежно від їх довжини. Довелось попрацювати, але результат вартий того”.

“Міміку людського обличчя ми розраховуємо за мімічними морщинами, які виникають, коли ви посміхаєтесь чи сумуєте, – розповідає Ричард Волш, лауреат премії Кіноакадемії за розробку системи анімації облич тварин. – Але у тварин, чиї обличчя вкриті густим хутром, морщинок не видно. Для того, щоб відобразити їх мімічні рухи, довелось підсилити анімацію”.

Один з головних героїв фільму – це сама огорожа, якій жителі лісу дають ім’я Стів. Художник-постановник Кеті Алтієрі стверджує, що створення цього статичного на перший погляд блоку не було простим: “Повірте мені, цю огорожу було дуже важко створити і з художньої, і з технічної точки зору. Особливо складно було, коли нашим героям доводилось проходити крізь огорожу”.