Відтепер будемо знати, що перший тиждень вересня в усьому світі – це час [Стетема->jason-statham]. Минулого року він у цей же час промчав по екранах вибуховим [“Перевізником-2”->transporter-2], а цього року порадував своїх прихильників “Адреналіном” – стрічкою, яка з усіх сил намагається виправдати свою назву.
Напевно, саме тут і місце Стетему з його карколомними опусами – на початку вересня. Якраз закінчується літо і настає осінь, коли пропонують щось більш жанрове і менш блокбастерне (в самому понятті “блокбастер” закладено розмитість жанрів, бо це кіно, яке має сподобатись якомога ширшій категорії глядачів). На “фабриці мрій” великих грошей під зірку “Перевізника” ще не виділяють, але певні надії покладають. Чому не виділяють? Ну… він же чоловік… і білий… кому такі нині в Штатах потрібні? 40 мільйонів, які зібрав головний хіт Джейсона “Перевізник-2”, – це все ж таки менше, ніж 100 мільйонів, які заробили [“Янголи Чарлі-2”->charlies-angels-2], – дарма що перший з них вважається (з врахуванням бюджету) успіхом, а другий – відносним провалом.
“Адреналін” знято з претензією одночасно на культовість і касовий успіх. Про друге свідчить потужна рекламна кампанія і той факт, що картину спробували подати в американському прокаті як головну прем’єру тижня. Вийшло трохи гірше, ніж у випадку з “Перевізником-2”, але ж новий фільм тільки починає свій шлях. Про перше ж свідчать незвичні ракурси, поліекран, забавки з кольором, темпом, великий план мертвого героя у фіналі (спойлер, який цілком можна видати на розтерзання, бо це нічого не змінить).
Власне, все залежить від настрою споживача, який прийшов поглянути на даний продукт. Те, що він заслуговує на увагу, – безперечно. Хоча б тому, що подібної зневаги до моралі у голлівудському розумінні не демонстрував жоден претендент на звання “екшн-хіроу” за останнє п’ятиліття. Стетем розмахує пістолетом, б’є морди, стріляє в невинних свідків і поліцейських (які теж нічого поганого особисто йому не зробили), забирає медикаменти у смертельно хворих і трахає кохану при всьому чесному народі. Це вже трохи тхне оригінальністю. Хоча б тому, що, наприклад, Брудний Гаррі у 70-х катував злочинців на благо суспільству, а герой нового тисячоліття нічим, крім себе, і не переймається. Чесно. Демонстративно. Тому приємно.
Фільм багато в чому нагадує свого героя у тому плані, що, не намагаючись багато думати (ну забули написати нормальний сценарій), він кидається до будь-яких, виправданих чи ні, неважливо (і в цьому є певна первісна привабливість стрічки), способів видобуття адреналіну з глядача. Та що там сам фільм. Біганина головного героя – це ніби метафора самого екшн-жанру, для якого у Голлівуді настали не найкращі часи. Перегодовані золотими мільйонами спецефектні атракціони замість збудження сприяють заглибленню у глибокий сон, штампи вбивають напругу, а тупість сюжетів – глядацький інтерес. Залишається кидатись з одного боку в інший, щоб розбудити публіку. Цього разу це майже вийшло. Шкода, що вдруге не спрацює.
Давайте придумаємо український замінник слову “трахати(ся)” і будемо його вживати, бо вже сил нема чути пр “трах”.
Навіщо мучити укр. мову придумуванням наших вульгарних слів, які ніхто не буде вживати. Укр. мова для цього не пристосована і це радує. Російська мова акумулювала в собі масу вульгарщини та бруду. Як Задорнов каже “От душы”. Нам такого не треба. Навіщо ? Потім почнуть всі сміятися з цих нових укр. слів. Не адаптується наша мова для цього. Можу привести приклад — укр. переклад “South Park. Bigger, Longer & Uncut”. Соррі, але там вже придумали нові слова (“дядькотрахач”). Коли дивився — смішно не було.
Якщо люди вживають слово трах(атися), то значить є потреба українського замінника такого слова. Скажімо є класні українські слова прутень, розкішниця, щось подібне треба замість траху, але “злягатися” мені не подобається, занадто брутальне, “кохатися” теж ніби-то не те, занадто формальне.
Потреби нема. Проте філологам треба про щось писати наукові роботи, от вони і придумують всякі слова(“розкішниця”, “розчипірка”) та нові правила укр. мови (“ефір” – “етер”).
Класний фільм! Щойно додивився: класний звук, купа справжнього адреналіну, ефектний і оригінальний кінець! Я у шоці, ніби 5 чашок кави випив. Спочатку, коли переглядав, подумав, що такий собі фільм, трохи стрілянини, як і в переважній більшості, але – помилився! Дійсно стрічка заслуговує на гарні відгуки, аж у самого рівень адреналіну піднявся! Фільм на п’ятірку з плюсом!
2 ніксау
Як на мене, то потреба є, адже мені приємно казати розкішниця, аніж вігіна. А як кажеш ти: піська? пи…да? влагаліщє?
Дмитро,
Краще я думаю не переступати межу коректності. Не всім відвідувачам, я думаю, приємно це читати. Якщо хочеш висловити свою думку на цю тему, то можеш мені написати листа. Тут я це не хочу обговорювати. Крапка.
2 nixau
Я намагався бути коректним, але якщо я тебе образив, то вибач, я того не хотів. Погоджуюся з крапкою (листа написати тобі не можу, бо не маю твого мила).
Але сьогодні я хотів написати про Адреналін. Подивився фільм (до речі на піратській копії, яку придбав на вулицях м. Мапуту, перша хвилина була дубльована російською мовою, навіть почув назву Адреналін). Думаю, що інший фільм Стетема “Сelular” був куди більш наадреналінений, аніж цей “Кранк”: камера бігає – стрибає, герой щось таке плямкає, але цілісної картини не було. Лиходії навіть якісь картонні, місцями мені здавалося – що це якась комедія, актори зара почнуть сміятися. Босс Карліто – то взагалі провал, а ось колєга героя – гейський хлоп – латінос таки нічого…
У цьому фільмі знявся в епізодичній ролі Честер Бенінгтон з гурту Лінкін Парк .Кому цікаво, можна подивитись тут :http://ru.youtube.com/watch?v=S9PWuE4RkS0