Матриця: Революція (The Matrix Revolutions / Матрица: Революция). США, 2003. Режисери Ларрі та Енді Вачовскі. У ролях: [Кіану Рівз->keanu-reeves], [Лоренс Фішберн->lawrence-fishburn], [Керрі-Енн Мосс->carrie-ann-moss], [Х’юго Вівінг->hugo-weaving], Джейд Пінкетт-Сміт, Ламберт Вілсон, Моніка Беллуччі.
1+1, неділя 10 вересня, 20.10
Поки залишки армії Зіона б’ються з безжалісними машинами, агент Сміт (Вівінг) виходить з-під контролю своїх колишніх господарів і завойовує світ Матриці. Нео (Рівз) вирушає до міста машин, зустрічається з «комп’ютерним богом» і укладає з ним угоду. Долі людей та їх механічних противників залежать від результату двобою Нео зі Смітом…
Робота над сценою фінальної сутички двох непримиримих ворогів під проливним дощем тривала чотири тижні, якщо не рахувати довгих місяців підготовки підрозділу, що розробляв технічне спорядження, яке б дозволило братам Вачовскі у повній мірі відобразити на екрані своє бачення грандіозної битви. «Режисери хотіли, щоб у цьому бої була продемонстрована непереможність і Нео, і Сміта, – розповідає постановник трюків у фільмі, знаменитий Юень Ву Пін. – Я доклав зусиль, щоб двобій випромінював особливу енергію – енергію противників, кожен з яких не може зазнати поразки. Завдяки наполегливості Кіану і Х’ю мені це вдалося». У цьому епізоді Нео та Сміт спочатку б’ються на затопленій вулиці, уздовж якої рядами стоять двійники зловісного агента, потім піднімаються на висоту 2500 футів, щоб через кілька секунд знову зчепитися у хмарочосі, і врешті-решт падають у величезний кратер. Майстри спецефектів винайшли для цієї сцени обладнання, що дозволило імітувати невагомість під час бійки у повітрі, яку спочатку збирались знімати в одному з кораблів НАСА.
Ще одна «антигравітаційна» сутичка у картині відбувається у «Пеклі» – клубі іншого віртуального лиходія Меровінгена (Ламберт Вілсон), куди проникають Морфей та Трініті. Найскладнішим аспектом постановки цього епізоду була точна імітація різноманітних вибухів і виконання хитромудрих акробатичних маневрів. Підрозділ з візуальних ефектів під керівництвом Джона Гаети обробив для «Революції» понад 800 кадрів, відтворивши на екрані армії машин-мисливців, гігантських роботів та апокаліптичні битви.
«Це був неймовірний проект, який коштував колосальних зусиль, – каже про «Матриці» продюсер Джоел Сілвер. – Як і усі, хто брав участь у створенні трилогії, я присвятив цій фантастичній сазі значну частину свого життя, і мені її бракуватиме». Керівництво «Ворнер Бразерс» вирішило побити встановлений [«Перезавантаженням»->matrix-reloaded] рекорд касових зборів у перші дні прокату, тому прем’єра «Революції» відбулася 5 листопада одночасно в усіх найбільших містах світу: Лос-Анджелесі (6.00), Нью-Йорку (9.00), Лондоні (14.00), Москві (17.00), Токіо (23.00) тощо.
Брати Вачовскі нарешті розкрили свої карти: виявилося, що за кунг-фу, феєрверком спецефектів та псевдофілософською балаканиною вони приховують аж ніяк не роздуми про природу влади, вічні істини або глибокий зміст, який здатні зрозуміти тільки «вибрані». Вони не приховують нічого. Режисерам «Матриць» не вдалося навіть повторити успіх Лукаса і побудувати власну оригінальну міфологію. Усе, що вони змогли, – це створити культ навколо порожнього місця, використавши можливості реклами, ЗМІ та комп’ютерної графіки. Немає нічого поганого у тому, що братам Вачовскі захотілося заробити, знявши продовження блокбастера, але треба називати речі своїми іменами і не примушувати довірливу публіку чекати від віртуальної казочки якогось одкровення. «Матриця: Революція» не розчарує лише тих, хто дивиться її для того, щоб побачити останні досягнення кінотехніки і почути влучні, як завжди, репліки агента Сміта, і не розраховує на більше.