Справжнє ім’я Джуліанн Мур (Julianne Moore / Джулианн Мур) – Джулі Сміт. «Коли я в 21 рік прийшла у театр, мені сказали, що Джулі Сміт вже є, більш того, у театральному світі є декілька актрис з таким іменем, – розповідає акторка. – Тоді я взяла другі імена батьків і побудувала з них свій псевдонім. Анн – це друге ім’я мами, Мур – батька».
Джуліанн народилась 3 грудня 1961 р. у містечку Фейтевіль (Північна Кароліна). Її батько був військовим суддею, мати працювала психологом у соціальній службі. У дитинстві майбутня актриса часто подорожувала: її батьки переїздили з місця на місце 23 рази. У 1983 р. Джуліанн закінчила зі степінню бакалавра Школу мистецтв при Бостонському університеті і поїхала до Нью-Йорка, де почала виступати на сцені.
У 80-х Мур знімалась переважно у серіалах (за одну з телевізійних ролей її відзначили премією «Еммі»). Її кінодебют відбувся у 1990 р. у «Страшних історіях» Джона Харрісона, однак критики та публіка звернули увагу на актрису тільки через два роки, коли вона виконала другорядну роль у «Руці, що гойдає колиску» Кертіса Хенсона. У 1993 р. Джуліанн знялась у [«Втікачі»->fugitive] Ендрю Дейвіса; незважаючи на те, що при монтажі роль Мур скоротили до одного епізода, вона справила враження на [Стівена Спілберга->steven-spielberg], який запросив акторку у продовження [«Юрського парку»->jurassic-park] – «Загублений світ» (1997).
Для багатьох глядачів Джуліанн Мур досі залишається «дівчиною з «Загубленого світу», хоча роботу у «доісторичному» блокбастері Спілберга не можна зарахувати до її найкращих досягнень. Актрисі взагалі не дуже щастило з ролями у традиційній голлівудській продукції (наприклад, у комедії «Дев’ять місяців» Кріса Коламбуса та бойовику «Вбивці» [Річарда Доннера->richard-donner]). Набагато цікавішими є результати її співпраці з такими неординарними режисерами, як [Роберт Олтмен->robert-oltman] і [Пол Томас Андерсон->paul-thomas-anderson].
У «Коротких відрізках» (1993) Олтмена Джуліанн виконала роль, яка призначалась Медлін Стоу (зірка «Засідки» та «Останнього з могікан» відмовилась через те, що потрібно було з’явитись на екрані оголеною). У цій стрічці Мур помітив Пол Томас Андерсон, який запропонував акторці зіграти порнозірку у картині «Ночі в стилі бугі» (1997). Ризикована роль принесла виконавиці номінації на «Оскар» і «Золотий глобус». Дуже вдалими були роботи актриси у «Колесі фортуни» Олтмена та «Магнолії» Андерсона. У 2000 р. Джуліанн вдруге висунули на здобуття премії Кіноакадемії за роль Сари в екранізації книги Грема Гріна «Кінець роману», створеній Нілом Джорданом.
Завдяки підтримці сера Ентоні Хопкінса акторка отримала роль Клариси Старлінг у [«Ганнібалі»->hannibal] (2001) [Рідлі Скотта->ridley-scott], проте і її гра, і фільм багатьох розчарували. Слабкою виявилась і наступна картина за її участю – комедія «Еволюція» (2001) Айвена Рейтмана. Однак у 2002 р. Джуліанн Мур повністю реабілітувала себе в очах критиків завдяки чудовим ролям у драмах «Далеко від раю» Тодда Хейнса та [«Години»->hours] Стівена Делдрі.
Автор чомусь обділив увагою “Години”, де так яскраво зіграла Мур. Прекрасна гра і таке тонке зображення жінки, яка розчарувалась у своєму житті, що потім зруйнувало долю її сину.
Яскрава актриса, вона вдало виконала роль адвоката, зігравши у парі з не менш зоряним Пірсом Броснаном у романтичній комедії “Закони привабливості”.
Описати ролі Мур неможливо, такі вони різнопланові й цікаві.
Прекрасная актриса, но страшная…