Мартін Лоренс (Martin Lawrence / Мартин Лоуренс) народився 16 квітня 1965 р. у Франкфурті-на-Майні (ФРН). Перебравшись до США, він розпочав свою кар’єру з виступів у вашингтонських нічних клубах, а у 1985 р. був запрошений на телебачення, де знявся в серіалі. В кіно Лоренс дебютував у 1989 р. у картині Спайка Лі «Роби правильно», а на початку 90-х отримав власне телешоу «Мартін». У 1990 та 1991 рр. він знявся у двох частинах популярного фільму «Домашня вечірка», а 1992-му помірявся комедійним потенціалом з Едді Мерфі в картині «Бумеранг», яка не мала великого успіху в прокаті.
Проривом у кар’єрі Лоренса став комедійний бойовик «Погані хлопці» (1995) Майкла Бея: йому та [Віллу Сміту->will-smith] вдалось вдихнути нове життя в стандартну сюжетну схему про поліцейських-напарників і перетворити стрічку на справжній хіт. У 1996 р. Мартін виступив у якості режисера, співпродюсера та співавтора сценарію картини «Тонка межа між любов’ю й ненавистю», де також виконав головну роль. У кримінальній комедії «Нема чого втрачати» (1997) він знявся з Тімом Роббінсом, а в трагікомедії «Життя» (1999) його партнером знову став Мерфі. Після успішного комедійного бойовика «Діамантовий поліцейський» (1999) настала черга першого фільму Лоренса, який зібрав в американському прокаті понад 100 млн. доларів, – «Будинок великої матусі» (2000). Роль агента ФБР Малколма Тернера, який змушений, використовуючи грим та спеціальні костюми, вдавати з себе велетенську стару негритянку, щоб впіймати небезпечного злочинця, дала актору можливість не лише блиснути звичним для нього «чорним» гумором, а й продемонструвати мистецтво перевтілення.
В Голлівуді Мартін Лоренс славиться своєю зовсім не законослухняною поведінкою. У травні 1996 р. його було заарештовано в Лос-Анджелесі на бульварі Вентура, де він розмахував револьвером, м’яко кажучи, шокуючи перехожих. В липні того ж року його було затримано в аеропорту після того, як детектор металу виявив в його валізі зброю. Там дійсно знайшли заряджену «Беретту», після чого сім’я актора змушена була вжити заходів. Мартіна помістили на лікування в наркологічний центр, але через два дні він втік звідти, повернувся додому і, за словами дружини, напав на неї. В результаті дружина переїхала з дитиною в готель і найняла цілу охоронну службу, щоб захиститись від агресивного чоловіка.
Судові процеси не вплинули на ріст популярності коміка: він продовжив смішити публіку у картинах «Що могло бути гірше» (2001), «Чорний лицар» (2001), «Погані хлопці-2» (2003). Цього року він з’явився на екранах у продовженні [«Будинку великої матусі»->big-mommas-house-2] і озвучив ведмедя в анімаційному хіті [«Сезон полювання»->open-season-ann].