Рік: 2006

Мабуть, Скорсезе стомився битися за “Оскар”. У його новій стрічці спільного з академічними смаками немає нічого, крім доброго акторського складу. Гангстерсько-поліцейський жанр Кіноакадемія давно списала. І у “Відступниках” немає претензій на епічність, спроб створити сагу про те, з його побудована Америка (“Банди Нью-Йорка”), чи розповісти повість про справжню багату людину (“Авіатор”). Це просто якісне жанрове кіно.

Відчувається певна чужорідність сюжету – забагато співпадінь і відвертих натяжок. В гонконгівському бойовику чи трилері вони були б цілком на місці, а американську реалістичну кримінальну драму вони просто роблять нереалістичною. Сама відправна точка досить смішна. До банди приходить хлоп, який – всі це знають – вчився на копа, після цього починаються провали і облави, і вони ще сидять і довго й старанно думають – а хто ж “щур”? Скажені пси відпочивають. Що вже казати про те, що головні герої – випадково – по черзі сплять з однією психіаторкою. Треба було ще зробити їх сусідами, що мешкають на одному поверсі.