ЗМІ називають Сема Ніла (Sam Neill / Сэм Нил) «таємною зброєю» таких протилежних за стилем постановників, як [Стівен Спілберг->steven-spielberg] та Вім Вендерс, Джон Карпентер та Джейн Кемпіон. «Я дуже корисний актор, – посміхається Ніл. – Коли я з’являюсь на екрані, глядач ніколи не знає, чого від мене чекати».
Справжнє ім’я актора – Найджел. Його батько, Дермот Ніл, був новозеландцем у третьому поколінні і походив з сім’ї, що володіла великою мережею оптового розповсюдження спиртних напоїв. У 30-х його відправили до Англії для навчання і проходження військової служби у метрополії. На початку 40-х Дермот, який служив в Ірландській гвардії у графстві Тайрон, одружився з англійкою Прісциллою, у 1943 р. у них народився перший син, а у 1947 р. – Найджел. У 1954 р. родина переїхала у Нову Зеландію, де Дермот Ніл зайнявся сімейним бізнесом. У школі, куди записали майбутнього актора, було ще кілька Найджелів, тому він обрав собі псевдонім. «Мені подобалось, коли мене називали Семом, – згадує Ніл. – Я тоді вважав, що ім’я Найджел є занадто ніжним для суворого новозеландського життя».
Родина Нілів жила у місті Дунедін, на Південному острові, Сема ж відправили до школи-інтернату при Христовому коледжі. У цьому елітному навчальному закладі для дітей із заможних сімей він і захопився акторством. Разом з братом охоче грав у шкільних виставах. Після школи Ніл поступив на відділення англійської мови та літератури Кентерберійського університету, де брав участь у шекспірівських постановках. Директор студентського театру Мервін Томсон та продюсер Нгайо Марш звернули увагу на здібного юнака, котрий не мав формальної акторської освіти, і всіляко заохочували його інтерес до лицедійства. Отримавши диплом, Сем опинився перед вибором: сімейний бізнес чи акторська кар’єра? Він також любив фантастику і цікавився архітектурою, тому досить довго не міг вирішити, чим йому краще зайнятися.
Протягом року Ніл гастролював з трупою Players Drama Quartet, після чого почав працювати в Об’єднанні національного кіно у Веллінгтоні, де брав участь у створенні документальних фільмів про природу та архітектуру і іноді знімався в експериментальних стрічках, які майже ніхто не бачив. Пропрацювавши шість років в Об’єднанні, він отримав головну роль у малобюджетній картині «Сплячі собаки» – першому новозеландському фільмі, що вийшов у світовий прокат. Після цього Сему запропонували зіграти в австралійській стрічці «Моя блискуча кар’єра». «Відразу ж після проб мені сказали, що роль моя, – розповідає актор. – Того ж дня я звільнився з роботи в Об’єднанні і виставив свій будинок на продаж. Через два тижні я поїхав. Думав – назавжди». Через 15 років Ніл повернувся у Нову Зеландію, щоб знятися у картині Джейн Кемпіон «Піаніно» (1993).
Гра Сема у «Моїй блискучій кар’єрі» сподобалась славетному англійському актору Джеймсу Мейсону, який порекомендував Ніла на роль Антихриста Дем’єна у третій частині відомого кіносеріалу жахів [«Знамення»->omen] – «Останній конфлікт» (1981). Голлівудський дебют виявився не дуже вдалим, і актор переїхав у Великобританію. За роль у міні-серіалі «Райллі – король шпигунів» Ніл отримав свою першу номінацію на «Золотий глобус» і був визнаний найпопулярнішим актором Англії. Саме у той час [Роджер Мур->roger-moor] відмовився грати Джеймса Бонда, і Сема вважали його гідною заміною. Роль агента 007 дісталась Тімоті Далтону, однак Ніл зараз не жалкує про це. Сем рідко знімається у блокбастерах (роль археолога Алана Гранта в [«Юрських парках»->jurassic-park] була одним з небагатьох винятків), проте має репутацію чудового різнобічного професіонала, а його акторські заслуги було відзначено Орденом Британської імперії.