Харві Кейтел

Харві Кейтел (Harvey Keitel / Харви Кейтел) народився у 1947 р. у Брукліні. Його батьки, польські євреї, тримали крамничку з охолоджувальними напоями на Брайтон-Біч. Відслуживши три роки у морській піхоті, Харві вступив одночасно у Нью-Йоркський університет та в Акторську студію, де його наставниками були славнозвісні Стелла Адлер, Френк Корсаро і Лі Страсберг. Він дебютував на сцені літнього театру в “Американській мрії” Едварда Олбі, після чого вісім років грав у маленьких театрах за межами Бродвею, беручи участь в авангардних некомерційних постановках.

keitel1

У другій половині 60-х Кейтел познайомився з режисером-початківцем [Мартіном Скорсезе->martin-scorcese]. У його першій повнометражній картині “Хто стукає у мої двері?” Харві дісталась головна роль. Однак справжнім проривом для них обох, а також для третього учасника талановитого тріо, молодого [Роберта Де Ніро->robert-de-niro], стала кримінальна драма “Злі вулиці” (1973). Де Ніро грав більш виграшну роль Джонні Боя, гравця-шибайголови, який не визнає над собою жодної влади, Кейтел натомість перевтілився у Чарлі, який мріє піднятися вище у мафіозній ієрархії і водночас намагається сподобатись своїм вуличним друзякам. На питання журналіста, чи не важко йому було грати італійця, актор відповів: “Я виріс у Брукліні, вчився у школі на Коні-Айленді, і друзі у мене були дуже різні – справжня плавильна піч. Не важливо, що мене виховували у єврейських традиціях, а Марті – у дусі католицизму, релігійна приналежність не впливала на наше місце у суспільстві”.

keitel1

У наступному фільмі Скорсезе “Аліса тут більше не живе” (1974) Кейтел виконав невелику роль коханця головної героїні, провінційного мачо, а в [“Таксисті”->taxi-driver] (1976), де його партнером знову став Де Ніро, зіграв сутенера-італійця, який по-своєму кохає свою підопічну, малолітню повію (Джоді Фостер). У Скорсезе Харві виконав й іншу свою легендарну роль – Іуди в “Останній спокусі Христа” (1988). У фільмі цей образ далекий від християнського канону: у виконанні Кейтела це вірний соратник Христа, який жорстоко розчарувався у своєму вчителі.

keitel1

Багато успіхів у кар’єрі актора пов’язані зі співпрацею з неамериканськими режисерами, від Рідлі Скотта (“Дуелянти”, “Тельма і Луїза”) до Джейн Кемпіон (“Піаніно”) і Тео Ангелопулоса (“Погляд Улісса”). На початку 90-х він став справжнім фаворитом американських незалежних режисерів, створивши чимало яскравих образів у роботах Абеля Феррара (“Поганий лейтенант”, “Очі змії”) і Квентіна Тарантіно (“Скажені пси”, “Кримінальне чтиво”). За роль у “Димі” Вейна Вонга Кейтел отримав “Срібний ведмідь” на Берлінському кінофестивалі 1995 р.

1 коментар для “Харві Кейтел”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *