Аннет Бенінг (Annette Bening / Аннет Бенинг) народилась 29 травня 1958 р. у маленькому містечку Топека (штат Канзас). Її батьки досі живуть у Сан-Дієго, куди сім’я переїхала, коли майбутній актрисі було сім років. Мати Бенінг була співачкою у церковному хорі, а батько – страховим агентом. Крім Аннет в сім’ї було ще двоє старших братів – Бред та Байрон. У дитинстві дівчина була дуже щирою і дружньою, але сором’язливою. Акторську освіту вона отримала у коледжі Меса в Сан-Дієго і завершила її в університеті Сан-Франциско.
Аннет стажувалась у театрі Сан-Франциско, а після навчання влилась у його трупу. Вона швидко справила враження і на публіку, і на критиків: у 1986 р. її назвали найкращою дебютанткою, а у 1987 р. номінували на найвищу театральну нагороду Америки “Тоні” за роль у виставі “Хвилі біля узбережжя”. У кіно першу помітну роль Бенінг виконала у картині “Великі світи” (1988), однак справжнє визнання прийшло до неї з роллю маркізи де Мертей у “Вальмоні” [Мілоша Формана->milos-forman], екранізації “Небезпечних зв’язків” Шодерло де Лакло. Стрічка залишилась у тіні попередньої адаптації роману, створеної Стівеном Фрієрзом, проте саме Фрієрз звернув увагу на Аннет і дав їй роль спокусливої авантюристки у кримінальній драмі “Кидали” (1990), за яку акторку вперше висунули на здобуття “Оскара” як найкращу виконавицю ролі другого плану. В наступних картинах її партнерами були вже зірки першої величини – [Гаррісон Форд->harrison-ford] (“Що стосується Генрі”) та [Роберт Де Ніро->robert-de-niro] (“Винний за підозрою”).
Бенінг справила враження і на відомого голлівудського серцеїда, актора і режисера Воррена Бітті, який відразу ж запропонував актрисі роль подружки гангстера у фільмі “Багсі” (1991) Баррі Левінсона, де виконував головну роль. Саме на цих зйомках відбулась вирішальна зустріч майбутнього подружжя. “Мені вистачило 30 секунд, щоб закохатися в Аннет. До цього дня я не знаю, чим Аннет так сильно відрізняється від будь-якої іншої жінки, яку я знаю, однак я постійно відчуваю, що вона – це щось особливе”, – каже Бітті. Пліткарі “фабрики мрій” з нетерпінням чекали, коли ж невтомний Воррен почне зраджувати дружині, проте не дочекалися. Того ж року Бенінг народила дочку, яку щасливі батьки назвали Кетлін. Аннет відмовилась від кількох цікавих пропозицій (однією з них була роль Жінки-Кішки у кінокоміксі “Бетмен повертається”), віддавши перевагу не менш значній ролі дружини і матері.
Через кілька років Бенінг все ж таки повернулась у кіно. Серед її наступних робіт найкращими стали роль нещасливої ділової жінки Керолайн Бернем у драмі [“Краса по-американськи”->american-beauty] (1999) Сема Мендеса та образ актриси Джулії Ламберт, створений у картині Іштвана Сабо “Театр” (2004). Обидва фільми принесли Аннет номінації на “Оскар”, але, за дивним збігом, вона двічі програла одній суперниці – [Гілларі Свонк->hilary-swank]. Зараз акторку можна побачити на наших екранах у стрічці [“Жінки”->women].