Шарлто Коплі

Повнометражний дебют молодого режисера з Південної Африки Ніла Бломкампа “Дев’ятий округ” здивував не лише широку публіку, а й критиків, кіноманів і навіть студію, яка випустила картину. Стрічка знайшла свою аудиторію не лише завдяки традиційним для голлівудської фантастики екшн-сценам, а й завдяки сюжету про відносини між людьми та інопланетянами, який ламає стереотипи, а також соціальному підтексту. Не останню роль зіграла й робота виконавця головної ролі, маловідомого актора Шарлто Коплі (Sharlto Copley / Шарлто Копли), чиє ім’я, як вважають деякі любителі кіно, невдовзі може потрапити до списків претендентів на найпрестижніші кінонагороди.

Шарлто каже, що запрошення Бломкампа стало для нього несподіванкою, хоча до цього він грав снайпера у короткометражці режисера “Вижити у Йобургу” (2005), яку до того ж допомагав продюсувати. Вони з Нілом давні друзі, і Коплі знав, що проект, у який вірить Бломкамп, має великий потенціал. Актор каже, що йому допомогла робота по інший бік камери: “Знання про знімальний процес дуже допомагають. Вони дають можливість краще зрозуміти саму історію, персонажів і фільм в цілому. Крім того, корисно чітко усвідомлювати, чим зайнята уся знімальна група”.

Коплі запевняє, що грати з прибульцями, яких додали в кадр лише згодом, за допомогою комп’ютерної графіки, було не складно: “Це заслуга Ніла: він так організовує роботу, що ти переживаєш справжні емоції. А коли мені потрібен був хтось для діалогу, нам допомагав Джейсон Коуп – наш спільний друг і чудовий імпровізатор”. Імпровізацій на зйомках було дуже багато: вони почались під час проб у кабінеті режисера, коли Шарлто ще не знав, що отримає головну роль. Тоді йому лише здавалось, що він прикидається артистом, і це було справжнє відчуття свободи.

“Мій часовий рекорд з накладання гриму – шість з половиною годин, – розповідає актор. – Я відпочивав і слухав музику. Подивимось правді в очі: на світі є набагато тяжча робота”. Коплі вважає свого героя з “Дев’ятого округу” чесним хлопцем, який ніколи не ставив запитань, бо усі переконання давно всмоктав з культури, яка оточує його. Він обрав безпечний життєвий шлях і намагається здаватися сильнішим, ніж є насправді, – цю останню рису Шарлто хотів зробити особливо помітною, і йому це вдалося. Дружба інопланетянина і людини у стрічці показує, що деякі риси поведінки гуманоїдів можуть бути сприйняті неправильно; це особливо помітно у сценах, де прибулець розмовляє зі своєю дитиною. Коплі вважає, що він вірогідно зіграв свого ну дуже розумного і зовсім не сміливого персонажа, і дуже цим пишається. Він каже, що з задоволенням повернувся би до образу Вікуса ван дер Мерве, чоловіка, який став вигнанцем після того, як заразився інопланетним вірусом і почав перетворюватися на прибульця: актор вважає, що це був цікавий досвід і що його герой може ще багато чого запропонувати глядачам.