Джон Фавро (John Favreau / Джон Фавро) народився 19 жовтня 1966 р. у місті Флашинг (штат Нью-Йорк) у сім’ї італо-американця та єврейки. У 1978 р. його мати, Мадлен Фавро, померла від лейкемії. У 1984 р., закінчивши середню школу Бронкса, майбутній актор вступив до Квінс-коледжу, який покинув три роки потому. Проробивши менше року в компанії “Бір Стірнс”, у 1988 р. Джон повернувся у коледж. Однак цього разу він протримався усього один семестр; для отримання атестату Фавро не вистачило лише кількох заліків.
Поставивши собі за мету кар’єру в кіно, Джон влітку 1988 р. перебрався до Чикаго, де вступив спочатку у трупу “Імпров Олімпік”, а потім в “Імпров Інститут”. Через деякий час актор-початківець переїхав у Лос-Анджелес, де отримав декілька епізодичних ролей у малобюджетних картинах. На великому екрані він дебютував у стрічці “Руді” (1993), де його партнером на знімальному майданчику був Шон Остін. Саме тоді Фавро познайомився з Вінсом Воном, який виконував у фільмі одну з другорядних ролей. Приблизно у цей час у Джона виникла ідея сценарію, який він кілька років потому реалізував у картині режисера-початківця Дага Лаймена “Тусовщики” (1997). У стрічці з бюджетом усього чверть мільйона доларів Фавро не лише виконав одну з головних ролей, але й виступив продюсером. Іншу головну роль зіграв Вон, який до того часу встиг стати його другом. Фільм досить позитивно зустріли критики, і він непогано пройшов у прокаті. На хвилі успіху Джон отримав запрошення знятися у комедії Пітера Берга “Дуже дикі штучки” (1998), яка провалилась у прокаті, зібравши менше 10 млн. доларів.
Наступною роботою Фавро став образ легендарного боксера у телефільмі “Роккі Марчіано” (1999). Потім актор зіграв у комедіях “Дублери” (2000) та “Кохання і секс” (2000). У 2001 р. чергова спільна робота Вона та Фавро “Усе схоплено” стала ще й режисерським дебютом останнього у великому кіно (до цього Джон поставив дві стрічки для телебачення – “Поганий поліцейський, поганий поліцейський” та “Смог”).
Зараз Джон Фавро поєднує режисерську професію з акторською: він знявся у фільмах [“Шибайголова”->daredevil] (2003), “Велика порожнеча” (2003), “Кохання за правилами і без них” (2003), [“Вімблдон”->wimbldon] (2004), [“Розлучення по-американськи”->divorce] (2006), [“Чотири Різдва”->four-christmases] (2008), “Тільки для закоханих” (2009), поставив картини [“Ельф”->elf] (2003), “Затура: космічна пригода” (2005) і міжнародний хіт [“Залізна Людина”->iron-man] (2008), який зібрав у світовому прокаті понад півмільярда доларів. “Взагалі-то я не є великим прихильником блокбастерів, – зізнається Джон. – Для мене вони загадка. Мені подобаються добрі сюжети, і, звичайно ж, блокбастер – захоплююче видовище, але якщо у ньому немає цікавої історії, то він нудний”.
У 2000 р. Фавро одружився з Джой Тіллі, яка народила йому трьох дітей – Макса, Мадлен та Брайтана Роуз.