Пригоди Тінтіна: Таємниця “Єдинорога” (The Adventures of Tintin: Secret of the Unicorn / Приключения Тинтина: Тайна “Единорога”). Пригоди / комедія. США, 2011. Режисер [Стівен Спілберг->steven-spielberg]. Ролі озвучують: [Джеймі Белл->jamie-bell], [Енді Серкіс->andy-serkis], [Саймон Пегг->simon-pegg], Нік Фрост, [Денієл Крейг->daniel-craig].
З 3 листопада стрічку “Пригоди Тінтіна: Таємниця “Єдинорога” можна переглянути у Львові у кінокомплексі “Планета кіно” у форматі IMAX-3D.
До рук молодого газетного репортера Тінтіна потрапляє стародавній манускрипт, що примушує героя разом з капітаном Хеддоком вирушити на пошуки скарбів, схованих на затонулому фрегаті “Єдиноріг”.
У 1929 р. 22-річний художник-самоучка Жорж Ремі, який працював у бельгійській газеті “Двадцяте століття”, отримав завдання від редактора – створювати комікси для щотижневого додатку для дітей. Він почав вигадувати пригоди молодого репортера Тінтіна і його вірного пса Мілу, ховаючись під псевдонімом Ерже. Персонажі швидко стали популярними, Ерже випустив сотні коміксів і став, мабуть, найзнаменитішим європейським автором у цій галузі в ХХ столітті. Усього вийшло 23 книги-альбоми про Тінтіна; 24-ту Ремі не закінчив, померши у 1983 р.
Спілберг дізнався про Тінтіна у 1981 р., коли один з рецензентів порівняв його “Шукачів загубленого ковчега” з коміксом Ерже. На прохання режисера асистентка принесла йому п’ять альбомів на французькій мові, які Стівену дуже сподобались. У 1984 р. він купив у вдови художника тимчасові права на Тінтіна на три роки і замовив сценарій Мелісі Метісон, тодішній дружині Гаррісона Форда. Спілберг хотів створити “версію Індіани Джонса для дітей”; головна роль призначалась Форду, а капітана Хеддока мав зіграти Джек Ніколсон. Однак сценарій постановнику не сподобався, і він натомість зайнявся “Кольором пурпуровим”. Наступні 15 років проектом цікавились Роман Поланський, Клод Беррі, студія “Ворнер Бразерс”, але ніхто з них не зміг переконати керівників Фонду Ерже, що вони зуміють зберегти дух оригіналу.
У 2001 р. Спілберг зробив другу спробу, розраховуючи екранізувати пригоди Тінтіна за допомогою комп’ютерної анімації, залишивши за собою обов’язки продюсера. У листопаді 2002 р. його студія підписала офіційну угоду з Фондом Ерже і знову купила тимчасові права. Але проект знову завис у повітрі. Подейкують, що Стівен передумав використовувати анімацію і захотів робити ігровий фільм або ж цілу трилогію. Він вважав, що людей повинні грати актори, а собаку слід створити на комп’ютері, оскільки в коміксі вона демонструє не менше емоційне багатство, ніж її хазяїн. У пошуках оптимального варіанту Спілберг зустрівся з Пітером Джексоном і запитав, чи може його компанія спецефектів Weta Digital створити і інтегрувати в кадр штучного пса. Виявилось, що Джексон теж є великим фанатом Тінтіна. Він відразу ж запропонував метод зйомок, який би дозволив передати незвичність героїв – “захоплення образу у русі”.
Спілбергу не дуже сподобалась ця ідея, але Джексону вдалося його переконати. Переглянувши пробний ролик, Стівен остаточно погодився і взяв Пітера у співпродюсери. Вони вирішили, що “Тінтін” стане трилогією: першу частину зніме Спілберг, другу – Джексон, а над третьою вони працюватимуть удвох.