П’ятдесят відтінків темряви

Перегляд другої екранізації з низки опусів, які роблять не найкраще ім’я фанфікам (бо стартувало все, як всі знають, саме з цього), не справив такого враження, як перші “Відтінки”. Просто тому, що минулого разу можна було, сидячи у затишному залі у львівській “Планеті кіно” торгівельно-розважального комплексу “King Cross Leopolis”, спостерігати за двома парами і оцінювати жіночі й чоловічі реакції глядачів на події на екрані. Цього разу поряд сиділи дві дівчини без нікого і їм усе сподобалось. Тобто, мабуть, кіно все ж таки, в принципі, хороше.

А чому воно має бути поганим? Воно спокійне, комфортне, красиве і, фактично, безконфліктне. Головний конфлікт, який став розв’язком попередньої частини, тут вирішується за кілька хвилин. Головний герой, в лапках безжальний, і раніше нагадував не вовка, а оленя, тепер він наблизився до рівня зайця, хоч і неголеного. Він нещасне дитя, яке бачить в інтимній подрузі маму, і якщо надати йому належний рівень ніжної уваги, то він відразу стане не поганим хлопчиком, а хорошим хлопчиком, який швидко забуде усі дурні звички. Якщо додати до цього мільярди на рахунку, вихованість і чудові м’язи, які демонструються регулярно, то омріяна перспектива попестити цю бідну і дуже багату дорослу дитину буде гріти серце не одної глядачки далеко не один рік.

Іронія у тому, що сюжет про “чоловіче домінування” виявився майже феміністським. Анастейша витягла щасливий білет, один раз сказавши “ні” і породивши у безнадійно психологічно травмованого багатія одержимість до кінця його днів. Тепер вона може спокійно і “самостійно” робити кар’єру, не помічаючи, коли їй не хочеться, маленьких послуг коханого, жити у розкоші, до якої вона дуже швидко звикла, і час від часу наносити візити у Червону кімнату, з її власної ініціативи, звичайно. Тому що розуміє, що навіть слухняній дитині треба дозволяти час від часу бавитись з улюбленими іграшками. Те, що гнівно сказала героїня Бесінгер, не перебільшення. Сталева Настя виявилась несподівано розумною дівчиною.

Щоб не було занадто нудно спостерігати за щасливим життям двох вродливих людей у розкоші, в сюжеті присутні кілька персонажів, які створюють проблеми, які швидко вирішуються. Це хтивий бос Насті, в словах якого є правда, героїня Бесінгер, яка теж каже некрасиву правду, і ще є колишня, яка підтверджує, що обраний Настею курс найбільш перспективний.

Кіно, як і обіцяне й розрекламоване садо-мазо, загубилось десь по дорозі, так само, як у випадку з літературним першоджерелом кудись поділась література. Але ж це не значить, що усі й так це подивляться. Чи не так?

2 коментаря для “П’ятдесят відтінків темряви”

  1. Классный фильм очень жду его когда выйдет ! жаль что вы на сайт не выкладываете фильмы а только описания

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *