Навіть продюсери і автори цього фільму не дуже вірили в його успіх. Три попередні “Форсажі” виходили влітку, четвертий же вирішили випустити навесні, побоявшись конкуренції з боку “Стар Треку”, “Росомахи”, “Янголів і демонів” тощо. І навіть не тому, що перестав бути серйозним брендом “Форсаж” (хоча останню, токійську варіацію краще не згадувати взагалі), а тому, що суттєво підірвано віру студій у Дізеля як зірку: з одного боку, анекдоти про його фінансові апетити і забаганки, з іншого – відсутність в його активі справжніх хітів з часів “Лисого няня” – і той ледве потрапив у цю категорію. Однак “Форсаж-4” перевершив усі сподівання, ставши справжньою касовою бомбою весіннього сезону і побивши рекорди зборів цього року і квітня взагалі.
