Містер Бін і його стабільна популярність у різних куточках світу належить до явищ, які автору даної рецензії зрозуміти важко. Дітям, звичайно, смішно, коли дорослий на екрані викривляється і робить дурниці, смішно це і певній категорії дорослих. Припустімо, якісь риси характеру (чи що там замість нього) персонажа висміюють певні британські стереотипи. Але викривляння – це все одно викривляння, особливого сенсу у них немає, як і гумору, тим паче коли вони не природні, як у мавпи чи Джима Керрі, а якісь вимучені, штучні. Перекладати на них основне навантаження фільму небезпечно і просто нерозумно.


