Про кіно українською
[Меліса Маккарті->melissa-mckarthy] – комедіантка обдарована, і якщо до неї потрапляє гідний матеріал (як у випадку зі [“Шпигункою”->spy], наприклад), то виходить кіно, значно вище за рівнем, ніж типова голлівудська комедія. Однак, як показує її нова картина, слабкий матеріал навіть її тягне вниз.
Дивно: м’яко кажучи, не дуже великий успіх минулорічного [“Селфлесс”->selfless] мав би довести, що копирсатися у голові [Раяна Рейнольдса->ryan-reynolds] – погана ідея. Але ні – маємо вже другий бойовик-трилер на цю ж тему, цього разу трохи кращий, хоч і не набагато.
Здається, у [“Зоотрополіса”->zootopia] з’явився сильний суперник за звання найкращого фільму для сімейного перегляду цього року. Мало того, стрічка, яка є варіацією класичного (хоча й не найкращого) мультика студії Діснея, де в чому навіть перевершує свого попередника.
Здається, не було з часів “Усієї президентської раті” стрічки, яка б так майстерно прославляла журналістську професію. Вправні шукачі правди хоробро виходять на бій з до самого коріння корумпованою системою – і виграють, навіть якщо у перемоги є ціна.
Режисера Левицького можна назвати одночасно патріотом і антипатріотом. З одного боку, він знімає на Україні фільми українською мовою, причому такі, на які глядачі ходять. З іншого, який би жанр він не взяв, містичний трилер (“Тіні незабутих предків”) чи кримінальну комедію ([“Ломбард”->lombard]), він робить кальку із західних стрічок – настільки відверту, що, власне, нічого українського не залишається.
Наші локалізатори знову змінили назву фільму, щоб підкреслити його зв’язок зі стрічкою, яку продюсер Абрамс називає “кровним родичем” нового трилера. Втім, картина гіршою від цього точно не стала. Вона аж ніяк не є сіквелом “Монстро”, відрізняється від нього за темою і навіть за жанром і містить чимало сюрпризів.
Цей непоганий і дуже видовищний блокбастер, тим не менш, породжує відчуття недопрацювання, недостатнього ступеня продуманості у дуже важливих для успіху моментах, особливо при настільки відповідальній темі, як перша екранна зустріч Темного Лицаря та Сталевої Людини. Відчуття це виникає вже в перші хвилини, коли Томас і Марта Вейн буквально кидаються на Джо Чілла і його кулі. Вбивця, найгірший лиходій в житті Брюса Вейна, виглядає майже розгубленим – кращої метафори для фільму в цілому навряд чи вдасться підібрати.
Продовжити читання “Бетмен проти Супермена: На зорі справедливості”
Голлівуд полюбляє знімати фільми про себе, не нехтуючи не дуже красивими сторінками своєї історії – такими, як, наприклад, “чорний список” 40-50-х, коли студії відмовлялись давати роботу членам комуністичної партії. От і “Трамбо” – це у першу чергу не байопік у традиційному розумінні, а стрічка про боротьбу за свободу поглядів і свободу творчості.
Важко знайти причину, чому не дуже вдале [“Падіння Олімпу”->olympus-has-fallen] удостоїлося сіквела, окрім бажання Голлівуду ще заробити грошенят на пригодах президента США та його вірного охоронця. Все те саме, що й у фільмі-попереднику, тільки ще менш переконливо і більш передбачувано.
Кінорік ще тільки почався, а ми вже маємо стовідсоткового кандидата у номінацію на “Оскар” за найкращий повнометражний мультфільм. Це той рідкісний випадок, коли в один ряд з кращими роботами “Піксару” стає стрічка, знята іншою студією.
