9 рота

9 рота (9 рота). Вiйськова драма. Росiя-Украiна-Фiнляндiя, 2005. Режисер Федiр Бондарчук. У ролях: Олексiй Чадов, Артем Михалков, Костянтин Крюков, Iван Кокорiн, Михайло Eвланов, Сослан Фiдаров, Артур Смолянинов, Михайло Пореченков.

Дiя вiдбуваeться у 1989 р., за кiлька мiсяцiв до повного виводу радянських вiйськ з Афганiстану. Семеро юних призовникiв пiсля кiлькох мiсяцiв навчань потрапляють в афганське пекло. Група отримуe завдання командування зайняти висоту i тримати ii до проходження колони.

Фiльм базуeться на реальних подiях. 9-та рота 345-го окремого гвардiйського парашутно-десантного полку була чи не найлегендарнiшим пiдроздiлом радянськоi армii в Афганiстанi. Багато хто називав ii “штрафною”, оскiльки потрапляли туди здебiльшого хулiгани та сумнiвнi соцiальнi типи, але саме з “дев’ятки” вийшло найбiльше Героiв Радянського Союзу. Перед початком зйомок молодi актори зустрiчались з ветеранами-афганцями, бiйцями легендарноi роти. Декому з них навiть пощастило познайомитись з прототипами своiх персонажiв. Двоe з консультантiв навiть прожили весь знiмальний перiод з кiногрупою, щодня пiдказуючи безлiч колоритних дрiбниць воeнно-польового життя.

9 рота (9 рота). Вiйськова драма. Росiя-Украiна-Фiнляндiя, 2005. Режисер Федiр Бондарчук. У ролях: Олексiй Чадов, Артем Михалков, Костянтин Крюков, Iван Кокорiн, Михайло Eвланов, Сослан Фiдаров, Артур Смолянинов, Михайло Пореченков.

Дiя вiдбуваeться у 1989 р., за кiлька мiсяцiв до повного виводу радянських вiйськ з Афганiстану. Семеро юних призовникiв пiсля кiлькох мiсяцiв навчань потрапляють в афганське пекло. Група отримуe завдання командування зайняти висоту i тримати ii до проходження колони.

Фiльм базуeться на реальних подiях. 9-та рота 345-го окремого гвардiйського парашутно-десантного полку була чи не найлегендарнiшим пiдроздiлом радянськоi армii в Афганiстанi. Багато хто називав ii “штрафною”, оскiльки потрапляли туди здебiльшого хулiгани та сумнiвнi соцiальнi типи, але саме з “дев’ятки” вийшло найбiльше Героiв Радянського Союзу. Перед початком зйомок молодi актори зустрiчались з ветеранами-афганцями, бiйцями легендарноi роти. Декому з них навiть пощастило познайомитись з прототипами своiх персонажiв. Двоe з консультантiв навiть прожили весь знiмальний перiод з кiногрупою, щодня пiдказуючи безлiч колоритних дрiбниць воeнно-польового життя.

“9 рота” – найбiльший за останнi двадцять рокiв росiйсько-украiнський кiнопроект: бюджет перевищив 10 млн. доларiв. “Мене цiкавила не сама вiйна, а те, що солдати-хлопчаки опинились у граничнiй ситуацii, – каже режисер. – Саме тут виникають вiчнi теми зради i хоробростi, чоловiчоi дружби. Мене це завжди цiкавить, i менi, сподiваюсь, вдалось передати головне – психологiчний стан того часу”.

Зйомки почались у Москвi i продовжувались в Криму недалеко вiд Алушти майже п’ять мiсяцiв. Знiмали також в Узбекiстанi, у мiсцях розташування колишнiх справжнiх афганських “учбовок”. Всього було задiяно 18 об’eктiв в Москвi, Криму та Узбекiстанi. Над картиною працювала Art Pictures Group – одна з перших професiйних студiй в Росii, що займаeться виробництвом музичних клiпiв та рекламних роликiв. З Москви доставили 11 тон обладнання й матерiалiв, з Мюнхена – два автофургони, з Лос-Анджелесу – 700 кг гриму. У зйомках брали участь 30 танкiв Т-64Б, 6 систем залпового вогню “Град”, 25 бойових машин пiхоти, 10 гелiкоптерiв МI-8, 10 лiтакiв МIГ-25. Знiмальна група працювала 12-19 годин щодня, на майданчику одночасно знаходились 200-300 чоловiк. Сорок солдатiв з кримськоi вiйськовоi частини п’ять мiсяцiв мандрували зi знiмальною групою i знiмались безперервно, граючи представникiв то однiei, то iншоi воюючоi сторони. Для того, щоб створити потрiбний настрiй на зйомках, Бондарчук вмикав музику, яка буде звучати в данiй сценi в змонтованому варiантi.

Найдорожчу сцену – вибух лiтака – готували i знiмали 17 днiв; коштувала вона 450 тисяч доларiв. Озвучували картину у Лондонi. Буде створено також спецiальну версiю фiльму для телебачення.

2 коментаря для “9 рота”

  1. (Не той Вадим, який автор статей)

    Что по фильму?
    Если собирать по крупицам всю информацию – то реалий не так уж и много.
    Я отслужил в 40-й армии с 84 по 88 пришлось побывать в учебных частях и развёрнутых подразделениях Узбекистана и Туркмении (Кушка, Теджен, Мары, Чирчик)
    Что такое учебная часть ДШБ (десантно штурмовая бригада) – это серьёзное учебное подразделение где и в самом деле из пацанов отцы командиры делали мужчин. Такие вольности, как трахнуть бабу или покурить план и т.д. – это больной вымысел БОНДАРЧУКА.
    Ребята! Ну кто прошёл учебку ДШБ, потвердите это!
    Ладно пропустим, ну хочет так товариш Бондарчук, пускай будет так.
    Дальше.
    Что касается танков, небыло танка Т-64 (объект 434, по дакументам) в Авганистане, где ему взятся. Эти танки были толь в учебных подразделенияхи то не во всех , а к примеру они были в Ташкентсом танковом училище. По той самой причине, что двигатель сконстуирован только для работы в умеренном и холодном климате. В основном были танки Т-62Д, Т-55Д (об.155,162). Пошли дальше, сопровждение колонны. Сидят на бране бойцы, офицеры все в пыли, а вот танки и БМП-2 идут в этой калоне чистые и мытые. Ну что же это! Выходит тов. Бандарчук вообще не имеет представления что техника после нескольких метров проезда, таким слоем пыли покрывается что начинает сливаться с местностью.
    Рассматриваем дальше. Нападение на колону. И что мы видим стаят душманы в полный рост, та даже и не пригебаются. Давайте ка на Вас тов. Бандарчук наведёд автомотическую пушку БМП-2 или танковую пушку автоматического заряжания 125 мм. Да не скрывлю душой Вы в землю уйдёте, врастёте. Или нападение на высоту. Да знайте товариш Бондарчук! Какими бы и небыли неграмотными в военном тактическом понимании местные воины, уж простую истину они знают, что при захвате высоты надо занять выгодную позицию, т.к обороняющийся имеет массу преимуществ.
    Всё надоело ……………………….

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *