9 рота

9 рота (9 рота). Вiйськова драма. Росiя-Украiна-Фiнляндiя, 2005. Режисер Федiр Бондарчук. У ролях: Олексiй Чадов, Артем Михалков, Костянтин Крюков, Iван Кокорiн, Михайло Eвланов, Сослан Фiдаров, Артур Смолянинов, Михайло Пореченков.

Дiя вiдбуваeться у 1989 р., за кiлька мiсяцiв до повного виводу радянських вiйськ з Афганiстану. Семеро юних призовникiв пiсля кiлькох мiсяцiв навчань потрапляють в афганське пекло. Група отримуe завдання командування зайняти висоту i тримати ii до проходження колони.

Фiльм базуeться на реальних подiях. 9-та рота 345-го окремого гвардiйського парашутно-десантного полку була чи не найлегендарнiшим пiдроздiлом радянськоi армii в Афганiстанi. Багато хто називав ii “штрафною”, оскiльки потрапляли туди здебiльшого хулiгани та сумнiвнi соцiальнi типи, але саме з “дев’ятки” вийшло найбiльше Героiв Радянського Союзу. Перед початком зйомок молодi актори зустрiчались з ветеранами-афганцями, бiйцями легендарноi роти. Декому з них навiть пощастило познайомитись з прототипами своiх персонажiв. Двоe з консультантiв навiть прожили весь знiмальний перiод з кiногрупою, щодня пiдказуючи безлiч колоритних дрiбниць воeнно-польового життя.

9 рота (9 рота). Вiйськова драма. Росiя-Украiна-Фiнляндiя, 2005. Режисер Федiр Бондарчук. У ролях: Олексiй Чадов, Артем Михалков, Костянтин Крюков, Iван Кокорiн, Михайло Eвланов, Сослан Фiдаров, Артур Смолянинов, Михайло Пореченков.

Дiя вiдбуваeться у 1989 р., за кiлька мiсяцiв до повного виводу радянських вiйськ з Афганiстану. Семеро юних призовникiв пiсля кiлькох мiсяцiв навчань потрапляють в афганське пекло. Група отримуe завдання командування зайняти висоту i тримати ii до проходження колони.

Фiльм базуeться на реальних подiях. 9-та рота 345-го окремого гвардiйського парашутно-десантного полку була чи не найлегендарнiшим пiдроздiлом радянськоi армii в Афганiстанi. Багато хто називав ii “штрафною”, оскiльки потрапляли туди здебiльшого хулiгани та сумнiвнi соцiальнi типи, але саме з “дев’ятки” вийшло найбiльше Героiв Радянського Союзу. Перед початком зйомок молодi актори зустрiчались з ветеранами-афганцями, бiйцями легендарноi роти. Декому з них навiть пощастило познайомитись з прототипами своiх персонажiв. Двоe з консультантiв навiть прожили весь знiмальний перiод з кiногрупою, щодня пiдказуючи безлiч колоритних дрiбниць воeнно-польового життя.

“9 рота” – найбiльший за останнi двадцять рокiв росiйсько-украiнський кiнопроект: бюджет перевищив 10 млн. доларiв. “Мене цiкавила не сама вiйна, а те, що солдати-хлопчаки опинились у граничнiй ситуацii, – каже режисер. – Саме тут виникають вiчнi теми зради i хоробростi, чоловiчоi дружби. Мене це завжди цiкавить, i менi, сподiваюсь, вдалось передати головне – психологiчний стан того часу”.

Зйомки почались у Москвi i продовжувались в Криму недалеко вiд Алушти майже п’ять мiсяцiв. Знiмали також в Узбекiстанi, у мiсцях розташування колишнiх справжнiх афганських “учбовок”. Всього було задiяно 18 об’eктiв в Москвi, Криму та Узбекiстанi. Над картиною працювала Art Pictures Group – одна з перших професiйних студiй в Росii, що займаeться виробництвом музичних клiпiв та рекламних роликiв. З Москви доставили 11 тон обладнання й матерiалiв, з Мюнхена – два автофургони, з Лос-Анджелесу – 700 кг гриму. У зйомках брали участь 30 танкiв Т-64Б, 6 систем залпового вогню “Град”, 25 бойових машин пiхоти, 10 гелiкоптерiв МI-8, 10 лiтакiв МIГ-25. Знiмальна група працювала 12-19 годин щодня, на майданчику одночасно знаходились 200-300 чоловiк. Сорок солдатiв з кримськоi вiйськовоi частини п’ять мiсяцiв мандрували зi знiмальною групою i знiмались безперервно, граючи представникiв то однiei, то iншоi воюючоi сторони. Для того, щоб створити потрiбний настрiй на зйомках, Бондарчук вмикав музику, яка буде звучати в данiй сценi в змонтованому варiантi.

Найдорожчу сцену – вибух лiтака – готували i знiмали 17 днiв; коштувала вона 450 тисяч доларiв. Озвучували картину у Лондонi. Буде створено також спецiальну версiю фiльму для телебачення.

2 коментаря для “9 рота”

  1. (Не той Вадим, який автор статей)

    Что по фильму?
    Если собирать по крупицам всю информацию – то реалий не так уж и много.
    Я отслужил в 40-й армии с 84 по 88 пришлось побывать в учебных частях и развёрнутых подразделениях Узбекистана и Туркмении (Кушка, Теджен, Мары, Чирчик)
    Что такое учебная часть ДШБ (десантно штурмовая бригада) – это серьёзное учебное подразделение где и в самом деле из пацанов отцы командиры делали мужчин. Такие вольности, как трахнуть бабу или покурить план и т.д. – это больной вымысел БОНДАРЧУКА.
    Ребята! Ну кто прошёл учебку ДШБ, потвердите это!
    Ладно пропустим, ну хочет так товариш Бондарчук, пускай будет так.
    Дальше.
    Что касается танков, небыло танка Т-64 (объект 434, по дакументам) в Авганистане, где ему взятся. Эти танки были толь в учебных подразделенияхи то не во всех , а к примеру они были в Ташкентсом танковом училище. По той самой причине, что двигатель сконстуирован только для работы в умеренном и холодном климате. В основном были танки Т-62Д, Т-55Д (об.155,162). Пошли дальше, сопровждение колонны. Сидят на бране бойцы, офицеры все в пыли, а вот танки и БМП-2 идут в этой калоне чистые и мытые. Ну что же это! Выходит тов. Бандарчук вообще не имеет представления что техника после нескольких метров проезда, таким слоем пыли покрывается что начинает сливаться с местностью.
    Рассматриваем дальше. Нападение на колону. И что мы видим стаят душманы в полный рост, та даже и не пригебаются. Давайте ка на Вас тов. Бандарчук наведёд автомотическую пушку БМП-2 или танковую пушку автоматического заряжания 125 мм. Да не скрывлю душой Вы в землю уйдёте, врастёте. Или нападение на высоту. Да знайте товариш Бондарчук! Какими бы и небыли неграмотными в военном тактическом понимании местные воины, уж простую истину они знают, что при захвате высоты надо занять выгодную позицию, т.к обороняющийся имеет массу преимуществ.
    Всё надоело ……………………….

Залишити відповідь до Вадим Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *