Дженнiфер Коннеллi

Дженнiфер Коннеллi (Jennifer Connelly / Дженнифер Коннелли) народилася 12 грудня 1970 р. у мiстi Кетскiлл Маунтенс (штат Нью-Йорк). Ii батько Джерард працював на нью-йоркськiй швейнiй фабрицi, що спецiалiзувалася на дитячому одягу, а мати Елейн була власницею антикварноi крамницi у Вудстоку. У шоу-бiзнес Коннеллi потрапила у 10 рокiв, коли друг батькiв запропонував iй знятися в рекламi. Вродливу дiвчинку швидко запросили у престижне агентство “Ford Agency”. Однак модельний свiт не подобався Дженнiфер, тому вона дуже зрадiла, отримавши можливiсть випробувати себе в кiно.

У 1982 р. Коннеллi дебютувала на телебаченнi у британському серiалi жахiв “Казки про невiдоме”, потiм знялась у вiдеоклiпi групи Duran Duran i зiграла юну Дебору у гангстерському епосi Серджо Леоне “Якось в Америцi”. “Це були найбiльш дивнi проби у моeму життi, – розповiдаe Дженнiфер. – Я увiйшла, i Серджо вiдразу ж звелiв менi танцювати. Я нiколи не вчилася у танцкласi, зовсiм не розумiла, що роблю, i могла лише здогадуватися, як безглуздо виглядаю”.

Спiвпраця з Леоне вiдкрила дiвчинi шлях у велике кiно. Вiдомий iталiйський режисер Дарiо Ардженто запросив ii у свiй черговий фiльм жахiв “Феномени” (1984). Через два роки акторка перемогла у конкурсi на роль Сари у кiноказцi “Лабiринт” Джима Хенсона. Ii партнер Дейвiд Боуi казав, що Дженнiфер нагадуe йому молоду Елiзабет Тейлор. “Менi тодi просто подобалося знiматися, а в якiй картинi – неважливо, – згадуe актриса. – Я намагалася робити усе, що менi наказували, i якомога краще”.

Дженнiфер Коннеллi (Jennifer Connelly / Дженнифер Коннелли) народилася 12 грудня 1970 р. у мiстi Кетскiлл Маунтенс (штат Нью-Йорк). Ii батько Джерард працював на нью-йоркськiй швейнiй фабрицi, що спецiалiзувалася на дитячому одягу, а мати Елейн була власницею антикварноi крамницi у Вудстоку. У шоу-бiзнес Коннеллi потрапила у 10 рокiв, коли друг батькiв запропонував iй знятися в рекламi. Вродливу дiвчинку швидко запросили у престижне агентство “Ford Agency”. Однак модельний свiт не подобався Дженнiфер, тому вона дуже зрадiла, отримавши можливiсть випробувати себе в кiно.

У 1982 р. Коннеллi дебютувала на телебаченнi у британському серiалi жахiв “Казки про невiдоме”, потiм знялась у вiдеоклiпi групи Duran Duran i зiграла юну Дебору у гангстерському епосi Серджо Леоне “Якось в Америцi”. “Це були найбiльш дивнi проби у моeму життi, – розповiдаe Дженнiфер. – Я увiйшла, i Серджо вiдразу ж звелiв менi танцювати. Я нiколи не вчилася у танцкласi, зовсiм не розумiла, що роблю, i могла лише здогадуватися, як безглуздо виглядаю”.

Спiвпраця з Леоне вiдкрила дiвчинi шлях у велике кiно. Вiдомий iталiйський режисер Дарiо Ардженто запросив ii у свiй черговий фiльм жахiв “Феномени” (1984). Через два роки акторка перемогла у конкурсi на роль Сари у кiноказцi “Лабiринт” Джима Хенсона. Ii партнер Дейвiд Боуi казав, що Дженнiфер нагадуe йому молоду Елiзабет Тейлор. “Менi тодi просто подобалося знiматися, а в якiй картинi – неважливо, – згадуe актриса. – Я намагалася робити усе, що менi наказували, i якомога краще”.

Пiсля успiху “Лабiринту” Коннеллi почали доручати “дорослi” ролi (“Гаряче мiсце” Деннiса Хоппера, “Ракетник” Джо Джонстона). Восени 1990 р. вона поступила в Йeльський унiверситет на фiлологiчний факультет, через два роки перевелася у Стенфордський унiверситет, вивчала французьку, iталiйську та японську мови, вiдвiдувала заняття з фiлософii та квантовоi фiзики.

У 1996 р. Дженнiфер знялась у кримiнальнiй драмi “Скеля Малхолланд” Лi Тамахорi. Ii роль складалася переважно з еротичних епiзодiв, проте акторка цим не переймалася: “Любовнi сцени схожi на решту сцен, тiльки крiм фiзичних зусиль потрiбно ще весь час запитувати себе, яку частину тiла показати”. Втiм, Коннеллi все ж таки вирiшила не шокувати власного дiдуся i попросила його не дивитися цю стрiчку.

Наступнi роботи Дженнiфер (“Знайомство з Ебботами”, “Темне мiсто”) не вимагали вiд неi жодних акторських “подвигiв”. Тому роль наркоманки Марiон, яку Коннеллi блискуче зiграла у драмi Даррена Аронофскi “Реквieм мрii” (2000), стала приeмним сюрпризом для глядачiв та критикiв, якi висунули актрису на здобуття нагороди “Незалежний вибiр”.

Режисер Рон Говард вважав, що саме Коннеллi, яка отримала чудову освiту, зможе створити переконливий образ студентки математичного факультету Алiсii, закоханоi у свого викладача Джона Неша. Готуючись до зйомок, акторка вивчала науковi роботи Неша, намагаючись вiдчути розмах його думок, i навiть примусила студiю влаштувати iй особисту зустрiч з Алiсieю Неш. “Я прагнула додатковоi вiдповiдальностi не лише перед знiмальною групою, а й перед цieю жiнкою, – пояснюe Коннеллi. – Вона i сьогоднi залишаeться надзвичайно розумною. Сподiваюсь, менi вдалося зiграти Алiсiю реальною людиною – сильною та привабливою”.

“Iгри розуму” Говарда не схожi на звичайну бiографiчну картину; вони бiльше нагадують сумiш мелодрами, шпигунського трилера i “фiльму з сюрпризом” на кшталт “Шостого почуття”. Авторiв стрiчки звинувачували у перекрученнi фактiв та iдеалiзацii головних героiв, однак усi рецензенти високо оцiнили акторськi роботи Расселла Кроу та Дженнiфер Коннеллi. Кроу “Оскар”, на жаль, не дiстався, натомiсть його партнерку вiдзначили академiчною премieю за роль другого плану, а також “Золотим глобусом”.

Далi Коннеллi знялась у фантастичному бойовику “Халк” (2003) Анга Лi. У цiй екранiзацii популярного комiксу вона виконала роль Беттi – коханоi i колеги талановитого вченого, який навчився перетворюватися на велетенського зеленого монстра. Цю роботу до найкращих досягнень акторки вiднести важко, чого не можна сказати про роль у “Будинку з пiску i туману” (2004) Вадима Перельмана: багато критикiв були здивованi, коли не побачили iменi Коннеллi у списку “оскарiвських” номiнантiв. Цього року актриса з’явилась на екранах у римейку японського фiльму жахiв “Темна вода”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *