Ума Турман

Ума Турман (Uma Thurman / Ума Турман) народилась 29 квiтня 1970 р. у Бостонi. Ii батько, Роберт Турман, був професором Колумбiйського унiверситету i викладав студентам курси з лiтератури та азiатських релiгiй. Протягом кiлькох рокiв вiн був ченцем-буддистом у Тибетi, жив в Iндii i своiй дочцi дав iм’я богинi з iндуськоi мiфологii – Ума Каруна. Мати Уми – модель Нiна Шлебрудж. Сiм’я часто переiздила, i Ума жила то у Вудстоцi, то в Азii, то в кампусi коледжу в Емхерстi. Пiдлiтковий бунт дiвчини проявився в участi у шкiльнiй групi пiдтримки: в очах батька Уми це був уклiн буржуазним цiнностям.

У 15 рокiв Турман була вже цiлком самостiйною. Кинувши школу, вона навчалась на акторських курсах, заробляла на життя працею спочатку офiцiантки, а потiм манекенницi, рано познайомилась з життям нью-йоркськоi богеми. В кiно дебютувала у 16 рокiв у незалежнiй стрiчцi “Поцiлуй татка на добранiч” (1987), однак ii роботи в цiй i в наступнiй картинi (“Джоннi, будь хорошим”) лишились непомiченими. На Турман звернули увагу у 1988 р. пiсля ролi Сесiль де Воланже у “Небезпечних зв’язках” Стiвена Фрiрза. “Вона дуже кмiтлива дiвчина, – казав про молоду акторку ii екранний партнер Джон Малкович. – Надзвичайно розумна для свого вiку. Вона маe тiло Джейн Менсфiлд i жахаюче великий мозок”.

Ума Турман (Uma Thurman / Ума Турман) народилась 29 квiтня 1970 р. у Бостонi. Ii батько, Роберт Турман, був професором Колумбiйського унiверситету i викладав студентам курси з лiтератури та азiатських релiгiй. Протягом кiлькох рокiв вiн був ченцем-буддистом у Тибетi, жив в Iндii i своiй дочцi дав iм’я богинi з iндуськоi мiфологii – Ума Каруна. Мати Уми – модель Нiна Шлебрудж. Сiм’я часто переiздила, i Ума жила то у Вудстоцi, то в Азii, то в кампусi коледжу в Емхерстi. Пiдлiтковий бунт дiвчини проявився в участi у шкiльнiй групi пiдтримки: в очах батька Уми це був уклiн буржуазним цiнностям.

У 15 рокiв Турман була вже цiлком самостiйною. Кинувши школу, вона навчалась на акторських курсах, заробляла на життя працею спочатку офiцiантки, а потiм манекенницi, рано познайомилась з життям нью-йоркськоi богеми. В кiно дебютувала у 16 рокiв у незалежнiй стрiчцi “Поцiлуй татка на добранiч” (1987), однак ii роботи в цiй i в наступнiй картинi (“Джоннi, будь хорошим”) лишились непомiченими. На Турман звернули увагу у 1988 р. пiсля ролi Сесiль де Воланже у “Небезпечних зв’язках” Стiвена Фрiрза. “Вона дуже кмiтлива дiвчина, – казав про молоду акторку ii екранний партнер [Джон Малкович->]. – Надзвичайно розумна для свого вiку. Вона маe тiло Джейн Менсфiлд i жахаюче великий мозок”.

Пiсля невеликоi, але виразноi ролi у “Пригодах барона Мюнхгаузена” (1989) Ума на 9 мiсяцiв зникла з кiно, а повернулась на екран у фiльмi Джона Бурмена “Де розташоване серце” (1990). У першiй половинi 90-х вона виконала цiкавi ролi у стрiчках “Генрi i Джун” (1990), “Остаточний аналiз” (1992), “Дженнiфер 8” (1992), [“Скажений пес i Глорiя”->Скажений пес i Глорiя] (1993). “Якщо ви переглянете моi роботи, то помiтите, що я кружляю навколо однiei i тiei ж теми, удосконалюю ii, – казала актриса у тi роки. – Я нiби довершую освiту молодоi жiнки у створеннi фiльмiв”. Завершенням цiei освiти можна вважати роль Турман у картинi незалежного режисера Гаса Ван Сента “Навiть ковбойки iнодi сумують” (1994).

Готуючись до зйомок [“Кримiнального чтива”->Кримiнальне чтиво], [Тарантiно ->Квентин Тарантiно] довго шукав акторку на роль Мii Воллес, розмовляв з [Мег Раян->], [Холлi Хантер->], проте тiльки пiсля зустрiчi з Умою зрозумiв, що знайшов iдеальну виконавицю. Режисеру “Чтиво” принесло “Золоту пальмову гiлку” Каннського фестивалю, актрисi – номiнацiю на “Оскар” за роль другого плану, статус новоi зiрки i запрошення на ролi у блокбастерах. Втiм, багатомiльйоннi пропозицii, як виявилось, не завжди бувають добрими для кар’eри.

За роль небезпечноi фатальноi красунi на iм’я Отруeний Плющ у [“Бетменi i Робiнi”->Бетмен i Робiн] (1997) змагалися мало не всi провiднi акторки “фабрики мрiй”: [Джулiя Робертс->], [Демi Мур->], [Шерон Стоун->] та iн. Проте режисер Джоел Шумахер вiдразу попередив, що у них немаe жодного шансу: “У сценарii Отруeний Плющ e найвродливiшою жiнкою свiту. В Голлiвудi кожна жiнка у вiцi вiд трьох до трьохсот рокiв вважаe, що це визначення вiдноситься саме до неi, а для мене нею завжди була Ума Турман – з тiei хвилини, як я побачив ii у ролi Венери у фiльмi “Пригоди барона Мюнхгаузена”. Однак для Турман роль не стала великим успiхом, оскiльки сценарiй був жахливим, i фiльм перетворився на об’eкт висмiювання. Ще бiльш провальною виявилась роль агентки Емми Пiл у жахливому комедiйному бойовику “Месники” (1998), який не змогли врятувати навiть чудовi партнери Уми – [Ралф Файнс->] та [Шон Коннерi->]. Обидвi стрiчки посiли першi мiсця у списку найгiрших фильмiв усiх часiв, i це не могло не вплинути на репутацiю актриси.

Турман частково вiдвоювала втраченi позицii, отримавши “Золотий глобус” за телефiльм “Iстерична слiпота”. Однак справжнiм порятунком пiсля низки провальних проектiв другоi половини 90-х стала для неi друга спiльна робота з Тарантiно, [“Вбити Бiлла”->Вбити Бiлла] ([2003->kill-bill-1]-[2004->kill-bill-2]). Квентiн написав сценарiй спецiально для улюбленоi актриси i потiм довго чекав, поки вона народить дитину i пройде спецiальну бойову пiдготовку для ролi. Хоча за цю роботу Уму не вiдзначили навiть “Золотим глобусом” (тiльки номiнацieю), картина повернула акторцi популярнiсть, яку вона почала втрачати. Цього року Турман з’явилась на екранах у комедiях [“Будь крутiшим”->Будь крутiшим] та [“Мiй найкращий коханець”->Мiй найкращий коханець], а незабаром вiдбудеться прем’eра римейку класичноi комедii [“Продюсери”->Продюсери], де актриса зiграла одну з головних ролей.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *