Дiти шпигунiв-3: Гру закiнчено (Spy Kids 3-D: Game Over / Дети шпионов-3: Игра окончена). США, 2003. Режисер Роберт Родрiгес. У ролях: [Антонiо Бандерас->anthonio-banderas], Карла Гуджiно, Алекса Вега, Дерiл Сабара, [Сильвестр Сталлоне->sylvester-stallone], Рiкардо Монтальбан, [Селма Хаeк->selma-hayek], Деннi Трехо, Чiч Марiн.
ICTV, недiля 18 грудня, 16.55
Юнi суперагенти Кармен (Вега) та Джунi (Сабара) Кортез цього разу опиняються у дивовижному вiртуальному свiтi 3-D вiдеогри. Пiсля того, як Кармен потрапляe у пастку, влаштовану суперлиходieм Кiбергенieм (Сталлоне), Джунi вирушаe рятувати сестру. Для того, щоб вибратися з гри i зупинити Кiбергенiя, дiтям-шпигунам доведеться пройти усi складнi рiвнi смертельноi гри, в тому числi гонки з Воiнами Дорiг i серфiнг у киплячiй лавi…
Третю частину свого кiносерiалу “Дiти шпигунiв” режисер, сценарист, продюсер, оператор тощо в однiй особi Роберт Родрiгес вирiшив зробити тривимiрною. Подiбнi стереоскопiчнi фiльми були досить популярними у США пiвстолiття тому, коли винайшли кiнокамеру з двома лiнзами, за допомогою якоi операторам вдавалось “ловити” вiдразу два зображення. Надiваючи анаглiфiчнi окуляри з червоною i блакитною лiнзами, глядачi вiдчували, що дивляться стрiчку у трьох вимiрах. У 50-х рр. на екрани вийшло чимало стереоскопiчних картин, зокрема “У випадку вбивства набирайте М” Альфреда Хiчкока та “Будинок воскових фiгур” Андре де Тота. Однак кiнотехнiка тих часiв не була досконалою i не могла врятувати публiку вiд головного болю та надмiрного напруження очей, якi викликало стереокiно. Поступово такi стрiчки втратили популярнiсть, i протягом наступних чотирьох десятирiч тривимiрний ефект використовувався дуже рiдко (зокрема у деяких серiях “Щелеп” та “П’ятницi, 13-го”).
“Я давно планував зняти сiмейний фiльм про брата та сестру, якi потрапляють у вiдеогру i не можуть з неi вибратися, – розповiдаe Родрiгес. – Я хотiв, щоб картина була тривимiрною. Менi подобалась iдея занурення глядачiв у захоплюючий вiртуальний свiт, що примушуe iх ховатися пiд крiсло i рятуватись вiд рiзних предметiв, якi летять у них”. Спочатку режисер думав, що йому доведеться створювати зовсiм нову 3-D камеру високоi точностi. Вiн був дуже здивований, коли дiзнався, що вже iснуe ще бiльш досконала камера, – Джеймс Кемерон замовив ii для своei тривимiрноi документальноi стрiчки “Привиди безоднi”. Ця камера надавала усi можливостi, про якi мрiяв Родрiгес, хоча ii нiколи не використовували для створення художнiх фiльмiв. “На будь-якому 3-D проектi працювати доводиться практично “вслiпу”, – каже постановник. – Режисер не може побачити повну картину того, що вiдбуваeться на знiмальному майданчику. А нова апаратура працюe по-iншому. Ми встановили у нашiй студii в Остiнi, штат Техас, унiкальну систему монiторiв – високоточний тривимiрний проекцiйний екран три на чотири фути, котрий дозволяв нам чiтко бачити кiнцеве зображення у стереоокулярах”.
У “Дiтях шпигунiв-3” з’являються майже усi героi попереднiх серiй. До них приeднались Хаeк, яка зiграла шпигунку Франческу Джиглс, i Сталлоне у ролi Кiбергенiя, точнiше, у ролях кiлькох особистостей цього лиходiя-шизофренiка, якi вiн називаe “диктаторське я”, “шляхетне я”, “генiальне я”, “честолюбне я” та “погане я”. Вперше за останнi десять рокiв Сталлоне знявся у справжньому хiтi: за три днi прокату “Дiти шпигунiв-3” зiбрали 32 мiльйони, перемiгши у битвi за вiкенд нудну другу частину “Лари Крофт”, а загалом iх касовi збори у США перевищили 107 млн. доларiв.
Ця стрiчка – ще одне пiдтвердження того, що можливостi сучасноi кiнотехнiки e необмеженими. Родрiгес занурив у тривимiрний вiртуальний свiт не тiльки героiв, а й публiку. Режисер задоволений: вiн реалiзував свою давню мрiю. Чи буде задоволений глядач – це iнше питання. Пiд час перегляду третiх “Дiтей шпигунiв” виникаe вiдчуття, нiби спостерiгаeш за тим, як хтось граe у комп’ютерну гру: усi ходи та сюжетнi повороти заздалегiдь передбаченi i обмеженi правилами гри. Спецефекти вражають, однак сценарiй, характери персонажiв i акторство залишаються на рiвнi вiртуальноi забавки. Родрiгес вигадав цiкаву гру, але створив нецiкавий фiльм. Лише Сталлоне намагаeться, хоча й незграбно, розсмiшити глядачiв – за це його, мабуть, i покарали “Золотою малиною” за найгiршу чоловiчу роль другого плану.