Другий пропущений дзвiнок

Чим бiльше Фреддi Крюгерiв, тим краще. Тi, кому не до вподоби це гасло, можуть далi не читати.

Жанр хорора – випадок специфiчний. Студii – американськi, японськi тощо – штампують сiквел за сiквелом, i нiби й касовi збори не зростають, i критики ввiчливих слiв довго не шукають, а все одно нiхто не гарантуe, що через надцять серiй у франчiзи не вiдкриeться друге (третe, четверте, п’яте) дихання. Хто мiг подумати, що сьомий “Жах на вулицi В’язiв” виявиться кращим, нiж п’ятеро попереднiх? Хто мiг уявити, що сьомий “Хелловiн” вiдродить мертвий на перший погляд кiносерiал? Хто мiг здогадатись, що пiсля бездарних “Дитячих iгор” на свiт з’явиться не тiльки феeрична “Наречена Чакi”, а й не менш веселе продовження “Нащадок Чакi”?

Але зараз мова все ж таки не про перелiченi вище голлiвудськi зразки, а про цiлком гiдну iх японську франчiзу. Хоча ii вже не можна вважати чисто японською, нинi вона тягне на мiжнародний статус – адже e “Дзвiнки” японськi й американськi, в яких деякi сюжетнi лiнii збiгаються, iншi – нi. Якщо ще й додати, що до створення голлiвудських “Дзвiнкiв” пiдключились японцi, рiзницю стаe вловити все тяжче.

Чим бiльше Фреддi Крюгерiв, тим краще. Тi, кому не до вподоби це гасло, можуть далi не читати.

Жанр хорора – випадок специфiчний. Студii – американськi, японськi тощо – штампують сiквел за сiквелом, i нiби й касовi збори не зростають, i критики ввiчливих слiв довго не шукають, а все одно нiхто не гарантуe, що через надцять серiй у франчiзи не вiдкриeться друге (третe, четверте, п’яте) дихання. Хто мiг подумати, що сьомий “Жах на вулицi В’язiв” виявиться кращим, нiж п’ятеро попереднiх? Хто мiг уявити, що сьомий “Хелловiн” вiдродить мертвий на перший погляд кiносерiал? Хто мiг здогадатись, що пiсля бездарних “Дитячих iгор” на свiт з’явиться не тiльки феeрична “Наречена Чакi”, а й не менш веселе продовження “Нащадок Чакi”?

Але зараз мова все ж таки не про перелiченi вище голлiвудськi зразки, а про цiлком гiдну iх японську франчiзу. Хоча ii вже не можна вважати чисто японською, нинi вона тягне на мiжнародний статус – адже e “Дзвiнки” японськi й американськi, в яких деякi сюжетнi лiнii збiгаються, iншi – нi. Якщо ще й додати, що до створення голлiвудських “Дзвiнкiв” пiдключились японцi, рiзницю стаe вловити все тяжче.

Японськi “Дзвiнки” теж можна дiлити на “види”: e “Дзвiнки” “звичайнi”, i e “пропущенi”, якi випускають з минулого року. I якщо першi – це жахи в класичному виглядi, то другi ближчi до напiвпародiйного рiзновиду жанру.

Оскiльки ми дивимось не “Перший пропущений дзвiнок”, а другий, то не дивно, що на екранi бешкетуe вже не одна маленька дiвчинка з того свiту, а цiлих двi. Одна полюбляe годувати своi жертви льодяниками, iнша вiддаe перевагу вугiллю (оскiльки ii поховали заживо в шахтi) i любить зашивати чесним громадянам рот, оскiльки з нею це теж зробили. Можна побачити у цьому “подвоeннi” пародiйний змiст – як i в демонстративно несподiваному фiналi, i в деяких iнших сценах. Хоча це й не пародiя у стилi “Дуже страшного кiно” i навiть не в стилi “Крику” – тут смiх i жах не суперечать одне одному.

Ще один досить тонкий пародiйний момент – трагiчна любовна лiнiя Кiоко – Накао. Попереднi “Дзвiнки” називали “технофобними”; тут триклятий мобiльник працюe не тiльки проти, а й за головних героiв – без нього вони просто не зустрiлись би.

Порада для власникiв кiнотеатрiв. Колись в американських кiнотеатрах, якi спецiалiзувались виключно на жахах, встановлювали крiсла, якi в найстрашнiшi моменти тряслись пiд глядачами, а зi стелi на публiку спускали скелета. Зараз не потрiбно таких дурниць. Достатньо пiд час демонстрацii чергового хорора (бажано японського, але спрацюe i з 50% американських) випустити в зал маленьку дiвчинку з довгим волоссям в бiлому балахонi, щоб вона мовчки побiгала перед екраном, а потiм раптом кудись зникла. Це збiльшить прибутки вдвiчi, гарантую. Люди люблять, коли iх лякають, i дуже люблять – коли iх по-справжньому лякають.

Мiстер i мiсiс Брiдж

Мiстер i мiсiс Брiдж (Mr. & Mrs. Bridge / Мистер и миссис Бридж). США, 1990. Режисер Джеймс Айворi. У ролях: Пол Н’юмен, Джоанна Вудворд, Блiт Даннер, Саймон Келлоу, Кiра Седжвiк, Роберт Шон Леонард.

ENTER-фiльм, вiвторок 12 липня, 17.00

Екранiзацiя романiв Iвена С. Коннелла “Мiстер Брiдж” та “Мiсiс Брiдж” – як писали критики, “iсторiя старiючоi пари, зiграноi старiючою парою”. Мiстер Брiдж – сiмейний деспот, а його дружина занадто терпляча i м’яка, щоб що-небудь змiнити у iхнiх стосунках. Професiйна режисура, чудова гра дуету Н’юмен – Вудворд, але для тих, кого не цiкавлять сiмейнi проблеми старiючих пар 30-40-х рр., краще переключитись на iнший канал.

Мiстер i мiсiс Брiдж (Mr. & Mrs. Bridge / Мистер и миссис Бридж). США, 1990. Режисер Джеймс Айворi. У ролях: Пол Н’юмен, Джоанна Вудворд, Блiт Даннер, Саймон Келлоу, Кiра Седжвiк, Роберт Шон Леонард.

ENTER-фiльм, вiвторок 12 липня, 17.00

Екранiзацiя романiв Iвена С. Коннелла “Мiстер Брiдж” та “Мiсiс Брiдж” – як писали критики, “iсторiя старiючоi пари, зiграноi старiючою парою”. Мiстер Брiдж – сiмейний деспот, а його дружина занадто терпляча i м’яка, щоб що-небудь змiнити у iхнiх стосунках. Професiйна режисура, чудова гра дуету Н’юмен – Вудворд, але для тих, кого не цiкавлять сiмейнi проблеми старiючих пар 30-40-х рр., краще переключитись на iнший канал.

Другий пропущений дзвiнок

Другий пропущений дзвiнок (Chakushin ari 2 / Второй пропущенный звонок). Фiльм жахiв. Японiя, 2004. Режисер Ремпей Цукамото. У ролях: Мiмура, Ю Йосiдзава, Рендзi Iсiбасi, Харуко Ванiбучi, Асака Сето, Пiтер Хо.

Кiоко (Мiмура) працюe вихователькою в дитячому садку, вночi вивчаe дитячу терапiю, i у неi зовсiм не залишаeться часу для свого хлопця – честолюбного фотографа Наото (Ю Йосiдзава). Одного разу Кiото забiгаe в китайський ресторан, де пiдробляe Наото. На порозi з ii мобiльника лунаe жахливий дзвiнок. Героi впiзнають цей звук – вiн передував дзвiнкам з прогнозом смертi, що лунали минулого року. Смерть приходить у свiт Кiото та Наото, i вони розумiють, що прокляття ще не зняте…

Другий пропущений дзвiнок (Chakushin ari 2 / Второй пропущенный звонок). Фiльм жахiв. Японiя, 2004. Режисер Ремпей Цукамото. У ролях: Мiмура, Ю Йосiдзава, Рендзi Iсiбасi, Харуко Ванiбучi, Асака Сето, Пiтер Хо.

Кiоко (Мiмура) працюe вихователькою в дитячому садку, вночi вивчаe дитячу терапiю, i у неi зовсiм не залишаeться часу для свого хлопця – честолюбного фотографа Наото (Ю Йосiдзава). Одного разу Кiото забiгаe в китайський ресторан, де пiдробляe Наото. На порозi з ii мобiльника лунаe жахливий дзвiнок. Героi впiзнають цей звук – вiн передував дзвiнкам з прогнозом смертi, що лунали минулого року. Смерть приходить у свiт Кiото та Наото, i вони розумiють, що прокляття ще не зняте…

Чергова варiацiя “Дзвiнка” Хiдео Накати. Попередник цього фiльму, “Один пропущений дзвiнок” Такасi Мiiке, вийшов у сiчнi 2004 р., мав в Японii великий успiх, зiбрав 1,2 млн. глядачiв i 15 млн. доларiв i став найбiльш комерцiйно успiшним фiльмом режисера. Критики називали його “постмодернiстським пародiйним хоррором”. Постановник продовження Цукамото, дебютант у режисурi повнометражних картин i автор численних рекламних роликiв, вирiшив пiти трохи iншим шляхом. “Стиль режисера Мiiке дуже пристрастний, якщо не сказати шалений – його неможливо iмiтувати чи наслiдувати, – каже вiн. – До того ж у нашому фiльмi e й любовна лiнiя, якою режисер Мiiке навряд чи пишався б”. Зйомки “Другого пропущеного дзвiнка”, якi почались у серпнi 2004 р., проходили в Токiо, Тайванi i на островi Хоккайдо. Бюджет фiльму склав 3 млн. доларiв.

Таeмнi агенти

Таeмнi агенти (Agents Secrets / Секретные агенты). Францiя, 2004. Режисер Фредерiк Шендерфер. У ролях: Венсан Кассель, Монiка Беллуччi, Андре Дюссольe, Шарль Берлен, Брюно Тодескiнi, Людовик Шендерфер.

1+1, вiвторок 12 липня, 00.05

Мета операцii французьких спецслужб – знешкодити контрабандистський центр, котрий очолюe багатий бiзнесмен Лiповський. Виконувати це завдання доручають двом таeмним агентам – Жоржу Брiссо (Кассель) та Лiзi (Беллуччi), яким доводиться видавати себе за подружжя. Це вже четверта спiльна операцiя Жоржа i Лiзи. Завдання успiшно виконано, однак на зворотному шляху Лiзу арештовують на нiмецькому кордонi. Намагаючись дiзнатись правду про справжню мету iх операцii, Брiссо починаe розумiти, що вiн i його напарниця були лише пiшаками у складнiй грi…

Таeмнi агенти (Agents Secrets / Секретные агенты). Францiя, 2004. Режисер Фредерiк Шендерфер. У ролях: Венсан Кассель, Монiка Беллуччi, Андре Дюссольe, Шарль Берлен, Брюно Тодескiнi, Людовик Шендерфер.

1+1, вiвторок 12 липня, 00.05

Мета операцii французьких спецслужб – знешкодити контрабандистський центр, котрий очолюe багатий бiзнесмен Лiповський. Виконувати це завдання доручають двом таeмним агентам – Жоржу Брiссо (Кассель) та Лiзi (Беллуччi), яким доводиться видавати себе за подружжя. Це вже четверта спiльна операцiя Жоржа i Лiзи. Завдання успiшно виконано, однак на зворотному шляху Лiзу арештовують на нiмецькому кордонi. Намагаючись дiзнатись правду про справжню мету iх операцii, Брiссо починаe розумiти, що вiн i його напарниця були лише пiшаками у складнiй грi…

“Iдея фiльму – простежити за шпигунською операцieю групи таeмних агентiв i подивитись, як вони будуть реагувати, зiткнувшись зi зрадою свого начальства, – розповiдаe Шендерфер, для якого “Таeмнi агенти” e другою режисерською роботою (перша – “Мiсця злочинiв” – була номiнована на премiю “Сезар” за найкращий дебют). – Щохвилини цi люди повиннi робити вибiр: керуватись особистими моральними переконаннями або пiдкорятись зобов’язанням перед суспiльством та професieю. Я намагаюсь простежити за iх реакцiями до, пiд час i пiсля того, як вони приймають важливе рiшення”. Постановник прагнув показати роботу спецслужб у максимально реалiстичному стилi; джерелами натхнення для нього були американськi шпигунськi стрiчки 70-х (“Три днi Кондора” Сiднi Поллака, “Марафонець” Джона Шлезiнгера тощо) i класичнi французькi детективи Жан-П’eра Мельвiля. Втiм, вдалося це йому лише наполовину: фiнал все одно видаeться далеким вiд реальностi.

Хелловiн

Хелловiн (Halloween / Хэллоуин). США, 1978. Режисер Джон Карпентер. У ролях: Дональд Плiзенс, Джемi Лi Кертiс, Ненсi Лумiс, П. Дж. Соулс, Чарльз Сайферз.

ТЕТ, понедiлок 11 липня, 21.00

Класика хорора, в якiй вперше з’явився на екранi Майкл Маeрс, безсмертний манiяк у бiлiй масцi. Перше вбивство вiн здiйснив ще дитиною, на Хелловiн. Наступнi роки вiн провiв у божевiльнi, не промовивши нi слова, а ставши дорослим, втiк, щоб влаштувати ще одну рiзанину… Бюджет стрiчки був мiнiмальним (325 тисяч доларiв), тому актори знiмались у власному одязi. Для Маeрса режисер купив найдешевшу маску, пофарбував ii у бiлий колiр, i розширив дiрки для очей, щоб виконавець ролi випадково не поранив ножем колег. Карпентер, вiдданий шанувальник творчостi Хiчкока, одному з персонажiв дав iм’я Сем Лумiс на честь героя “Психо”, а роль головноi героiнi доручив Джемi Лi Кертiс, дочцi акторки Джанет Лi, яка грала у шедеврi майстра саспенсу. Картина, яку зняли за 21 день, зiбрала у США 47 млн. доларiв i стала найприбутковiшим фiльмом, створеним незалежною компанieю у 70-х. Iсторiя Маeрса започаткувала моду на стрiчки про iррацiональне зло, втiленням якого були мовчазнi невмирущi лиходii у масках. На даний момент iснуe сiм продовжень “Хелловiну”.

Хелловiн (Halloween / Хэллоуин). США, 1978. Режисер Джон Карпентер. У ролях: Дональд Плiзенс, Джемi Лi Кертiс, Ненсi Лумiс, П. Дж. Соулс, Чарльз Сайферз.

ТЕТ, понедiлок 11 липня, 21.00

Класика хорора, в якiй вперше з’явився на екранi Майкл Маeрс, безсмертний манiяк у бiлiй масцi. Перше вбивство вiн здiйснив ще дитиною, на Хелловiн. Наступнi роки вiн провiв у божевiльнi, не промовивши нi слова, а ставши дорослим, втiк, щоб влаштувати ще одну рiзанину… Бюджет стрiчки був мiнiмальним (325 тисяч доларiв), тому актори знiмались у власному одязi. Для Маeрса режисер купив найдешевшу маску, пофарбував ii у бiлий колiр, i розширив дiрки для очей, щоб виконавець ролi випадково не поранив ножем колег. Карпентер, вiдданий шанувальник творчостi Хiчкока, одному з персонажiв дав iм’я Сем Лумiс на честь героя “Психо”, а роль головноi героiнi доручив Джемi Лi Кертiс, дочцi акторки Джанет Лi, яка грала у шедеврi майстра саспенсу. Картина, яку зняли за 21 день, зiбрала у США 47 млн. доларiв i стала найприбутковiшим фiльмом, створеним незалежною компанieю у 70-х. Iсторiя Маeрса започаткувала моду на стрiчки про iррацiональне зло, втiленням якого були мовчазнi невмирущi лиходii у масках. На даний момент iснуe сiм продовжень “Хелловiну”.