Джейкоб Бенджамiн Стiвен, або просто Джейк, Гiлленхаал (Jake Gyllenhaal / Джейк Гилленхаал) народився 19 грудня 1980 р. у Лос-Анджелесi у сiм’i письменницi Наомi Фонер та режисера Стiвена Гiлленхаала. З дитинства навчався акторськiй майстерностi. Джейк рiс у Лос-Анджелесi i грав у шкiльних п’eсах. У кiно дебютував у 1991 р. у комедii [“Мiськi ковбоi”->city-slikers] Рона Андервуда, де перевтiлився у сина героя Бiллi Крiстала. У 1993 р. знявся у картинi “Небезпечна жiнка” з Деброю Вiнгер, а через рiк зiграв сина [Робiна Вiльямса->robin-williams] у телесерiалi “Вбивство”, який знiмав його батько.
У 1998 р. Гiлленхаал закiнчив приватну школу Гарвард-Вестлейк i вступив до Колумбiйського унiверситету, який залишив у 2002 р., пiсля двох курсiв навчання. Прославився завдяки ролi Хомера Хiкама – сина шахтаря, якому вдалося стати видатним конструктором ракет, у драмi [“Жовтневе небо”->october-sky] (1999) Джо Джонстона. 18-рiчний актор створив досить оригiнальний образ молодого бунтiвника-iнтроверта. Його Хомер знаe, що його чекаe та сама доля, що i його батька, однак все одно досягаe поставленоi мети.
Тi самi риси характеру можна помiтити i в iнших роботах актора. [Доннi Дарко->donni-darko] в однойменнiй стрiчцi Рiчарда Келлi 2001 р. – найзагадковiша роль Джейка, за яку вiн отримав номiнацiю на премiю “Незалежний погляд”. Це теж самотнiй бунтiвник, проте цього разу вiн ще й спiлкуeться з потойбiчними iстотами на кшталт моторошного кролика i може впливати на майбутнe. У [“Милi мiсячного свiтла”->moonlight-mile] (2002) Бреда Сiлберлiнга герой Гiлленхаала вiдмовляeться грати призначену для нього роль у сiм’i. У [“Хорошiй дiвчинцi”->the-good-girl] (2002) Мiгеля Артета – бунт бiльш безкомпромiсний, але й менш цiлеспрямований, саморуйнiвний.
В екранiзацii вiдомоi п’eси “Доказ” режисера Джона Меддена актор став партнером [Ентонi Хопкiнса->anthony-hopkins] та Гвiнет Пелтроу. На театральну сцену Гiлленхаал вперше вийшов у лондонськiй виставi Кеннета Лонергана “Це наша молодiсть”. Ця робота принесла йому приз “Evening Standard Theater Award” за найкращий дебют.
Пiсля стiлькох серйозних драматичних ролей Джейк вирiшив випробувати своi сили у блокбастерi. Подейкували, що, якщо [Тобi Магвайр->toby-maquire] не зможе через травму вдруге грати Людину-павука, саме Гiлленхаал займе його мiсце. Однак дебютом актора у високобюджетнiй голлiвудськiй продукцii став фiльм-катастрофа [“Пiслязавтра”->day-after-tomorrow] Роланда Еммерiха. Вiд зйомок у цiй картинi у Джейка залишились не найкращi спогади: вiн часто вiдмовлявся промовляти перед камерою своi реплiки, оскiльки вважав iх iдiотськими, i вимагав переписати його роль. “Я зовсiм не хочу стати новим героeм молодi, – запевняe Гiлленхаал, – просто хочу грати i вдосконалювати свою майстернiсть”. Цим вiн i зайнявся, погодившись зiграти у новiй стрiчцi Сема Мендеса [“Морпiхи”->jarhead-ann] та у вiдзначенiй вже багатьма призами “Горбатiй горi” Анга Лi.
З хлопчика (до недавн1х п1р), в1н перетворився на чолов1ка…
Джейк Гілленхаал – це саме те, чого не вистачає сучасному пересиченому штучними кумирами кінематографу.Своїми ролями він продовжує спростовувати стереотипне сприйняття миловидних акторів як нездатних ні до чого більшого, окрім амплуа героїв-коханців та сучасних Лицарів із супер-пупер екстраординарними здібностями. Один лише Донні Дарко чого вартий!Кожного разу, коли крізь призму сріблястого екрану він дивиться на тебе своїми шаленими синіми очима, повними страху, цікавості та втоми, увесь той страх, цікавість та втома пронизують тебе до глибини кісток. І те, як при цьому виглядає його зачіска чи як на ньому сидить костюм, є настільки другорядним, що навіть, якби в нього було троє вух чи хвіст позаду, естетика його сприйняття від цього абсолютно б не змінилася.
Особисто мені подобається в Джейку те, наскільки він може бути різним у своїх роботах: лузер-бунтар із “Хорошої дівчинки”, бравий вояка із “Морпіхів”, юний ерудит із “Післязавтра” та суворо-ніжний ковбой із “Горбатої гори”…
Звичайно, не все з перечисленого є чимось значним для акторського доробку Гілленхаала, адже кожен має право на свої промахи(особливо за умов, коли в кінематографі період сплячки), проте оті кілька яскравих ролей все ж дають підстави вірити, що далі буде…