Цього вечора у Львові Мартін Лоуренс отримав найкоротшу й найкращу рецензію в своєму житті. Ні, не від скромного автора цієї статті. Через хвилин двадцять після початку сеансу в зал ввалилась група молодих людей, коли Лоуренс зображував Велику Матусю. А ще через хвилин десять, коли він з’явився вже без гриму і всього іншого, почувся здивований дівочий голос: «То це чоловік?» Те, що темношкірому коміку вдалось обдурити своїм маскарадом хоч когось (крім всіх персонажів фільму), – це вже ознака того, що він відробив хоча б частину заплачених йому за роль надцяти мільйонів доларів.
Фільм в цілому можна характеризувати як суміш першого «Будинку великої матусі» з «Дитсадковим поліцейським» чи «Лисим нянем» (одне й те саме). Як завжди в таких випадках, основне навантаження перекладається з зірки на дітей і домашніх тварин, які майже завжди роблять свою справу краще за головного виконавця. Саме з домашньою тваринкою, до речі, пов’язаний єдиний по-справжньому гидкий жарт цього фільму. Навіщо так з песиком? Кіно дивляться діти, скільком з них закортить повторить цей фокус? Часом здається, що голлівудські сценаристи дійсно не мають мізків.
Вистачає у картині і жартів, пов’язаних з гігантською жіночою білизною і величезною п’ятою точкою Матусі. Щоправда, від них можна відволіктись, спостерігаючи за трюками, які герой виробляє в костюмі, – їх у цьому фільмі більше, ніж в попередньому.
Підсумок: для тих, хто хоче побачити суміш «Будинку великої матусі» та «Дитсадкового поліцейського». Якщо врахувати, що «Матуся-2» стартувала в Штатах досить добре, а Лоуренс останнім часом успішних стрічок на своєму рахунку не мав, поява третьої частини сюрпризом не буде – тим паче, що про це красномовно натякнули у фіналі.