Помаранчеве небо
08.03.2006
Які думки й почуття виникають під час перегляду першого українського фільму, який вийшов у більш-менш широкий прокат? Жалість перш за все. Хочеться пожалкувати про те, що нині наше кіно може вибити собі пристойний бюджет, бути знятим і стати доступним до глядача лише за умови відвертої політизованості. Не акторські імена звуть глядача в кінотеатр, не режисерський талант і навіть не жанр, а винесений у назву колір, який, як не крути, відношення до мистецтва не має жодного.
В принципі і політизованість можна прийняти, якщо подати її з присмаком сенсаційності фільму-розслідування, покликаного донести до глядача освітлену неординарним мистецьким поглядом маленьку частинку закулісної правди. Дайте нам українського Олівера Стоуна, українську “Усю президентську рать”! Скажіть вголос, що ж насправді відбувалось у ті дні – не там, де всі стояли, а там, де все вирішувалось. Розмріявся, рецензенте. На таке кіно будеш чекати років десять, і його все одно не знімуть – за зрозумілих причин. А політизованість, яку пропонує “Помаранчеве небо”, називається іншим словом. Мелодраматична історія на тлі прапорів з чітким поділом на добро-зло і кількома знайомими обличчями в кадрі, якими невдовзі знадобляться наші голоси. Це агітка. Той факт, що творцям фільмів саме такої тематики вдалось знайти кошти, промовляє сам за себе, навіть якщо сам задум і мав мало спільного з пропагандою.
В якості агітки кіно працює добре. Агітка не має примушувати мислити – вона має пояснювати, як воно є і як має бути. Російськомовні менти й чиновники стали історією, майдан переміг, хеппі-енд, все, що було після нього, не має жодного значення. Завданням є не аналіз подій, а спроба за допомогою емоційного навантаження наблизити їх до глядача, змусити події річної давнини стати вчорашніми. Те, що фільм виходить в прокат саме зараз - теж факт красномовний.
Картина дійсно вловила дух тих подій, але не реальність, а легенду, яка почала формуватись з перших же днів. Легенду, якою жила в ті дні країна. Ілюзію про можливість абсолютного протистояння добра і зла, влади хорошої і влади поганої, в якій перемога однієї зі сторін має хоча б якесь значення для тисяч людей, які не побоялись ризикувати роботою і часом життям. Прагнення змін, відчуття протесту, в якому мудрі заокеанські технології поєднали стихійний молодіжний бунт проти чого-небудь, незадоволення мізерними зарплатами та пенсіями і обурення кожної поважаючої себе людини тим фактом, що обличчям країни має шанс стати тип з подвійною судимістю. Цей настрій, атмосферу тих днів стрічка передає непогано. А якщо сприймати це кіно як екранізацію легенди, то немає жодних проблем з усіма іншими компонентами картини, яка нагадує розіграний на майдані індійський фільм, в якому актори забули, як співати й танцювати, але не згадали, як грати. Тим, кому потрібен саме той настрій, отримають те, за чим прийшли.
08.03.2006 в 11:01
Хм, жорстоко занадто
І заполітизовано :))
Та зрозуміти що свій вибір не завадило б і підтвердити =)
А кадри там є до речі яким і 4 місяців нема =)
До речі, не бачу нічого поганого в тому що фільм вийшов саме зараз, щоб деякі розчаровані мали можливість роздуплитись трошки
09.03.2006 в 17:53
Яка агітка? Де? Зніміть біло-сині, або помаранчеві окуляри, пане.
Це - якісне середнє кіно, яке наразі повністю відсутнє в українському кінематографі. Так, воно поверхове - але добре показує те, що відбувалося восени 2004 - і ці події, як би їх не хотів хто очорнити, змінили нашу історію. Звісно, показуються не події серед верхівки - яким власне на життя таких, як таж Іванна, плювати, але немає жодного сенсу знімати такі фільми - оце і буде агітка, схожа на 9/11.
В чому агітка? Хіба тут показане “прозріння” біло-синіх, що увірували в ідеали Помаранчевої революції? Чи показано, що Помаранчева революція- це вище благо?
Загалом, фільм вдався. 4 з мінусом йому можна сміливо ставити.
10.03.2006 в 08:29
А чому б і ні, якщо фільм знято як рекламу це одне, але Помаранчова Революція поза політичним контекстом, як повстання громадян за свої права, це подія на віки, тому фільми про це мають бути.
11.03.2006 в 11:15
Не знаю, що Ви собі думали, коли писали цю статтю, але аж надто помітно, що автор вкрай негативно ставиться не тільки до фільму, але й насамперед до самої Помаранчевої Революції (я знаю, що це була не революція, бо було зроблено все, щоб не пролилось ані краплини людської крові, але все ж таки слово “революція” мені більш подобається:-)))) Звичайно, не поважаючи помаранчевих, можна писати такі статті!!! Я не була того листопада на майдані в Києві, але я була на майдані в рідному Запоріжжі і того почуття, що там народилося, не замінить мені ніщо!!! Там люди плакали і, як ніколи, любили Україну. Саме тоді я стала пишатися тим, що живу саме в цій країні!!!! Кажіть що хочете, але моє серце назавжди помаранчеве!!!!!
P.S.Я дуже хочу подивитися цей фільм, але, на жаль, в Запоріжжі його чомусь нема (Мабуть йому закрила путь біло-блакитна пропаганда :-(()
13.03.2006 в 21:15
А мені дуже сподобався Марк…дуже… взагалі фільм дуже вражаючий, довго не могла відійти від чудових життєвих чарівних почуттів які передав цей фільм після перегляду…ех… мені б таке щастя… у Іванки дуже знайоме обличчя (чи то в житті її раніше бачила, чи то в якомусь фільмі чи серіалі)…а Марк супер- молодець…гарнюння такий…
16.03.2006 в 14:36
Прекрасний фільм!!! Чудово, що можна побачити сучасне українське кіно!!! Рекомендуйте його до перегляду і агітуйте друзів!
Артисти - молодці!
25.03.2006 в 17:18
Фільм - для тих, хто через себе, через своє серце пропустив помаранчеву революцію! Дуже класна нагода пригадати як це було - цікаво, моторошно, небезпечно, весело… мабуть кожен додасть ще свої слова! Для мене - це було шось ТАКЕ, чим я горджусь і за себе і за свій народ!… хоч і з краплинкою смутку: на час помаранчевої революції я з своєю коханою людиною не бачилась:( просто він був іншої думки! Це було важко!
Класно,що у фільмі все навпаки! Сподіваюсь такого як у фільмі в реальності було більше, ніж такого як у мене!
Дивіться фільм і отримуйте величезну насолоду!
13.04.2006 в 11:31
to Наталя
Ну не скажу, що фільм мені нагадав про революцію, це скоріше лав сторі, ніж фільм про революцію, тому авторам, мені здається, не вдалося передати ту атмосферу, та це, мабуть, і не вимагалось….Єдиний момент коли я точно згадав про революцію, це коли показали як заряджається купа мобільників і ціла купа розгалужувачів….от що було, те було
А загалом непоганий фільм…
18.04.2006 в 16:40
Пересувна світлина - просто жах. Помаранчево-блакитний варіант біло-чорного кіно. Дурна казка. Від помаранчевих патоки та меду просто ригати хочеться, від тупих та дебілкуватих блакитних (хоча і одурених пропагандою) ригати хочеться теж. Дивився перед виборами по 1 каналу. Мабуть випадково показали ;))))). Оцінка 0 (нуль). Або навіть менше.
18.04.2006 в 17:43
Фільм, взагалі, прикольний… Дуже гарно підібрано пісні Океанів під момент… Мені він дуже близький тим, що події мого життя також бурхливо розвивалися саме під час революції.
Подивіться фільм, Вам має сподобатися…
22.04.2006 в 20:48
фільм класний!
16.07.2006 в 16:42
фільм класний. коли подивилась вперше навіть не подумала про якусь “агітку”! Дивилась 3 рази! супер! Марк гарнятко!
ще й показують Львів!!!!!))
05.12.2006 в 13:03
Хто знає, де можна скачати пісню 5′nizza з цього фільму. Або, як вона хоча б називається. Ця пісня звучить, коли тормознули автобус. пишіть на gir_an@mail.ru