16 кварталів (16 Blocks / 16 кварталов). Бойовик. США, 2006. Режисер [Річард Доннер->richard-donner]. У ролях: [Брюс Вілліс->bruce-willis], Мос Деф, Дейвід Морз.
Детектив Джек Мослі (Вілліс) мріяв лише про випивку, коли несподівано отримав завдання. Дрібний шахрай Едді Банкер (Мос Деф) має з’явитись в суді, щоб дати свідчення. Проїхати 16 кварталів, здати підопічного і повернутись назад – це мало зайняти не більше 15 хвилин, якби за Едді не полювали корумповані поліцейські.
“Мене захопила історія про чоловіка, у якого колись було все, і він здався, і про хлопця, у якого не було нічого, але він пішов до кінця. Мені захотілось побачити, як ці двоє впливатимуть один на одного протягом 118 хвилин фільму”, – розповідає сценарист картини Річард Венк. Він раніше співпрацював з Доннером, який відразу зацікавився новою ідеєю. Для того, щоб створити вірогідні персонажі, Венку довелось провести справжнє дослідження в поліцейському середовищі Нью-Йорка.
Підготовка до зйомок почалась у квітні 2005 р. в Торонто і тривала 9 тижнів, після чого робота продовжилась на Мангеттені. Тодішня спека в Нью-Йорку надала більшої вірогідності картині, дія якої відбувається спекотним літнім ранком. Оператор Гленн Макферсон зробив все, щоб досягти майже документального зображення. Найскладніше було вирахувати спосіб зробити так, щоб дія сприймалась на одному диханні і глядачу здавалось, що все дійсно відбулось за дві години, тоді як зйомки проходили 55 днів у двох містах в сонце, дощ і навіть град.
Найбільш складною була ключова сцена, де Джек, відчайдушно намагаючись подолати останній відрізок на шляху до суду, веде пасажирський автобус, повний людей, оточений з усіх боків поліцейськими. Постановнику трюків Бранко Ракі знадобилось 46 статистів і 25 машин, зокрема 5 нью-йоркських транзитних автобусів, які придбали спеціально для фільму і доставили з Нью-Йорку в Торонто (два автобуси для екстер’єрних та інтер’єрних зйомок, один для сцен зі спецефектами, один для статистів і ще один спеціально для зйомок шаленого проїзду по алеї). Доннер і Макферсон використали 12 камер, щоб зняти кульмінаційну сцену з усіх боків. Три тижні витратили на те, щоб все підготувати і 40 хвилин – щоб зруйнувати.
Вілліс провів кілька ночей, патрулюючи Бруклін разом з Майклом Кінаном, ветераном нью-йоркської поліції, який виступав у фільмі консультантом з усіх питань, пов’язаних з поліцейською службою – одягу, діалогів, обов’язків тощо. Кінан допоміг створити у картині реалістичну атмосферу і скоординувати роботу 250 акторів так, щоб вони діяли, наче члени спецзагону.
Цікаво, у Голівуді ще щось крім рімейків знімають? :)) Не пам’ятаю, як називався фільм в 70-х, але сюжет такий вже був. В ролі поліцейського-алкоголіка тоді був Клінит Іствуд, свідком тоді була жінка (на афроамериканця через моду на політкоретність поміняли? :)) ), і їздив він за нею не за 16 кварталів, а в сусіднє місто. Що точно пам’ятаю, так це фінальну сцену з автобусом, міжміським. Над ним тоді потужно попрацювали головні герої та пасажири, рухаючись до залу суду він обстріл всієї поліції міста пережив 🙂
“16 кварталів” ще не бачив. Тре буде глянути, порівняти.
Знайшов. Фільм з Іствудом називався Крізь стрій
класний фільм. Вчора дивився. Від початку до кінця неможливо відірватися. Добре що все добре закінчується