«У дитинстві я мріяв стати президентом, – розповідає 36-річний Кріс Рок (Chris Rock / Крис Рок). – Але мати сказала мені: «Якщо президентом стане чорний, його обов’язково вб’ють». Так розбилася моя кришталева мрія про політичну кар’єру». Натомість Рок став відомим коміком – спочатку на телебаченні, а потім у Голлівуді.
Темношкірий веселун не вважає свою теперішню професію безпечною. «У США повинна існувати програма захисту гумористів, подібна до програми захисту свідків!» – жартує він. Йдеться не про фанатів, які полюють на зірок, а про відомих політиків та діячів шоу-бізнесу, які дуже часто стають жертвами уїдливих дотепів Кріса і не завжди ставляться до цього з гумором. «Моя праця схожа на репортерську, – пояснює Рок. – Репортери весь час повідомляють нам новини поп-культури. Чому не можна жартувати з приводу тих самих новин? Єдине, що мені заборонено, – не бути смішним».
Кріс народився у Брукліні у сім’ї Джуліуса та Роуз Рок. Його батько розносив газети, мати була соціальним працівником. Хлопець ріс разом з чотирма братами і сестрою. Батьки хотіли дати йому добру освіту і віддали у престижну школу, де навчалися тільки білі діти із заможних родин. Кріса били мало не щодня. «У мене був вибір: терпіти, коли мене називають чорнопиким, або битися, – згадує Рок. – Я бився, проте перемогти усіх не міг. Я майже звик до цього. Однак мені вдалося перетерпіти і пережити усе це».
З семи років Кріс «виступав» з гуморесками на сімейних обідах, у 17 почав працювати у комедійних клубах на Східному узбережжі і відразу зрозумів, що обрав нелегкий шлях. «Дуже важко повторювати один жарт знову й знову, – зізнається він. – У кожному персонажі є потенціал для одного доброго півгодинного шоу. Одного, але не тридцяти і не ста! Втім, я не скаржуся. Вантажити мішки на складі, напевно, важче».
У середині 80-х Рока помітив славетний [Едді Мерфі->eddie-murphy], який доручив талановитому юнаку епізодичну роль у «Поліцейському з Беверлі Хіллз-2». «Я дуже поважаю Мерфі, – каже Кріс. – Він першим завоював цю територію для темношкірих, і усі ми є його наступниками».
Через кілька років Рока запросили у телепрограму «Прямий ефір в суботу увечері», де він виступав разом з [Майком Маєрсом->mike-myers], [Адамом Сендлером->adam-sandler] та Дейвідом Спейдом. У 1993 р. перейшов у трупу шоу «У живих кольорах» і почав готувати матеріал для власної передачі. Перший випуск «Шоу Кріса Рока», який називався «Зробити боляче!», мав великий успіх і приніс коміку премію «Еммі».
Кріс продовжував активно працювати на телебаченні і водночас виконував невеликі ролі у кінофільмах. На зйомках «Лікаря Дуліттла» (1998) він знову зустрівся з Едді Мерфі, потім зіграв одного з поліцейських у «Смертельній зброї-4» (1998) з [Мелом Гібсоном->mel-gibson] і став партнером Моргана Фрімена у комедії «Сестра Бетті» (2000). «Ці хлопці навчили мене головному: залишатися людиною у будь-якій ситуації, – розповідає комік. – Коли я опинився на знімальному майданчику «Смертельної зброї-4», мене вразило, яким щирим та дружнім був Мел. Те саме можна сказати і про Моргана».
Рок з’явився у маленьких, але яскравих епізодах у стрічках свого приятеля Кевіна Сміта «Догма» (1999) і «Джей та мовчазний Боб завдають удару у відповідь» (2001) і, нарешті, отримав головну роль у містичній комедії [«Назад на Землю»->down-the-earth] (2001) братів Вейтц, яка зібрала 64 млн. доларів в американському прокаті.
У комедійному бойовику [«Погана компанія»->bad-company] (2002) Джоела Шумахера актор перевтілився у вуличного шахрая, котрому доводиться пройти спецпідготовку під керівництвом досвідченого агента ЦРУ ([Ентоні Хопкінс->anthony-hopkins]) і зайняти місце свого покійного брата-шпигуна у важливій антитерористичній операції. Картина не виправдала сподівань продюсерів, заробивши лише 22 мільйони у США, хоча роботу Рока рецензенти оцінили досить високо. Наступного року у «Голові держави» комік зіграв кандидата у президенти США і виступив режисером стрічки.
«Я вважаю себе забезпеченою людиною, – каже Кріс Рок. – У мами є власний будинок, дружина не працює, брат має свій бізнес. Усе змінилося, крім мене. Легко бути скромним, коли ти є бідним і тобі потрібна допомога. Справжню перевірку людина проходить тоді, коли стає багатою. Тому я хочу, щоб після смерті про мене казали: «Він був однаковим і в багатстві, і в бідності».