У 1971 р. батько Джоша Лукаса (Josh Lucas / Джош Лукас) був на старшому курсі Гарвардського університету, а мати вчилась на медсестру. Дізнавшись, що у них буде дитина, вони вирішили поїхати з міста. Першою зупинкою на їх довгому шляху через всю Америку виявився Арканзас – там і народився майбутній актор.
Лукас пам’ятає, що переїздів було більше тридцяти: його батьки були активними борцями за заборону ядерної зброї, весь час переїжджали з одного штату до іншого, організовували демонстрації протесту, пікети та мітинги, час від часу потрапляючи до в’язниці за вторгнення у приватні і державні володіння. Найулюбленішою з дитячих фотографій Джош називає ту, на якій він везе червону колиску з молодшими братом та сестрою у першому ряді антивоєнної демонстрації, а за ними йдуть тисячі людей. Коли хлопцю було 13 років, родина оселилась у передмісті Сіетла. Джош відразу записався у шкільний драмгурток: «Я закохався у лицедійство з першого погляду, з першої репліки, сказаної зі сцени. Я подумав, що заради цього варто страждати і боротися. Намагався зрозуміти, як актори створюють ролі, однак у мене довго нічого не виходило».
Лукас брав участь у місцевих та загальнонаціональних театральних конкурсах, після школи вирушив до Лос-Анджелесу, ходив на усі проби, проте отримував лише маленькі ролі на телебаченні. Зараз Джош вважає, що у ті роки грав жахливо. Він спробував почати усе заново у Нью-Йорку: «Я вирішив, що буду працювати у театрі. Почав з найменшого – три актори на сцені, троє глядачів у залі. Поступово я зрозумів, що таке справжня акторська гра, тому що весь час був поруч з професіоналами і вчився на ходу».
У кіно Лукасу спочатку діставались невеликі і суто негативні ролі. У фільмі «Можеш на мене розраховувати» він зіграв колишнього чоловіка головної героїні (Лора Лінні), який відмовляється від свого сина, в «Американському психозі» – приятеля серійного вбивці, у картині «Глухий кут» – п’яницю. Актор перевтілювався у цих непривабливих персонажів з дивовижною енергією; його запам’ятали і почали доручати більші ролі, такі, як брат героя [Шона Пенна->sean-penn] у «Вазі води» та колега видатного математика Джона Неша ([Расселл Кроу->russell-crow]) в «Іграх розуму».
Справжню популярність Джошу Лукасу принесла романтична комедія «Стильна штучка» (2002) Енді Теннента, в якій він зіграв Джейка – доброго і чесного хлопця з Півдня, який ніяк не хотів розлучатися з дружиною ([Різ Візерспун->reese-witherspoon]), що пішла від нього, і врешті-решт знову завоював її серце. Режисеру довелося довго переконувати керівництво студії, яке хотіло запросити більш відомого актора. «Продюсери вважали, що я не можу бути романтичним героєм, бо бачили мене тільки у таких стрічках, як «Глухий кут», – розповідає Лукас. – Вони казали: «Нам потрібен герой-коханець, а ви пропонуєте актора, котрий грає психопатів та п’яниць, до того ж у малобюджетних фільмах». Енді не міг нічого заперечити, але врешті-решт він переміг». Касовий успіх «Стильної штучки» довів, що режисер мав рацію, і відкрив Лукасу шлях до високобюджетних голлівудських проектів. У 2003 р. він з’явився на екрані у ролі майора Гленна Телбота у кінокоміксі [«Халк»->hulk] [Анга Лі->ang-lee], потім знявся в провальному бойовику [“Стелс”->stealth] (2005) Роба Коена та фільмі-катастрофі [“Посейдон”->poseidon] (2006) Вольфганга Петерсена.