Всесвітній торговий центр (World Trade Center / Всемирный торговый центр). Драма. США, 2006. Режисер [Олівер Стоун->oliver-stone]. У ролях: [Ніколас Кейдж->nicolas-cage], Майкл Пеньє, Марія Белло, [Меггі Гілленхаал->maggie-gyllenhaal], Стівен Дорф.
Фільм-звіт про одну добу з життя двох реальних людей, поліцейських Джона Маклафліна та Вілла Хімено, які в числі перших кинулись у Всесвітній торговий центр і опинились під уламками. Через 22 години їх врятували, і вони виявились останніми людьми, кого дістали з-під руїн живими.
У 2005 р. про вересневі події 2001 р., коли внаслідок атаки трьох захоплених терористами літаків на нью-йоркські вежі-близнюки і Пентагон загинуло майже три тисячі осіб, взялись розповісти відразу декілька кінематографістів, в тому числі Стоун. Влітку розробка проекту вже йшла повним ходом, офіційну ж заяву студія “Парамаунт” зробила 8 липня, наступного дня після терактів у лондонському метро та автобусах. У знімальній групі було багато нью-йоркців, серед них – і люди, які втратили 11 вересня своїх близьких, а художник-постановник Ієн Рольфс в деталях бачив усе, що тоді відбувалося, бо знаходився на хмарочосі і робив кліп для Ленні Кравіца.
Кейдж, якому дісталась роль сержанта Маклафліна, познайомився зі своїм прототипом та іншими поліцейськими з його дільниці і задав їм багато запитань. Він настільки подружився з Джоном, що перед початком зйомок вони разом їздили замовляти Кейджу, великому любителю мотоциклів, ексклюзивний “чоппер”. Актор багато років хотів попрацювати зі Стоуном, але не було підходящого проекту.
Гілленхаал, яка зіграла дружину Хімено, ледь не довелось покинути проект: у квітні 2005 р. в одному з інтерв’ю вона заявила, що Штати певною мірою самі спровокували теракти. Пізніше Гілленхаал жалкувала про сказане і навіть випустила спеціальний прес-реліз: “Події того жахливого дня примушують нас насмілитись задати кілька серйозних питань про роль Америки у сучасному світі”. Найбільше акторку хвилювала реакція на її слова подружжя Хімено: “Якби вони не прийняли моїх пояснень, я б відмовилась від ролі”. Однак розмова з Хімено розвіяла її страхи.
Муніципальна рада Мангеттена намагалась протестувати проти “спроб Голлівуду нажитися на трагедії”. Тоді Стоун звернувся до найкращих місцевих піарщиків, які написали про його задум доброзичливі статті, розповівши про його багатомісячні переговори з громадськістю і сім’ями жертв. Найпалкішим же противникам проекту продюсери запропонували стати консультантами проекту: чиновники миттєво закрили роти і розкрили гаманці. Незадоволені були власники крамниць, вхід в які блокували кіношники під час зйомок. Дізнавшись про негативні настрої, студія вибачилась і домовилась про компенсацію збитків.
У Лос-Анджелесі на майданчику в Марина-дель-Рей, який сумісно експлуатують “Юніверсал” і “Парамаунт”, відтворили засипану уламками вулицю, а також гектар епіцентру – створені з гуми поломані “металоконструкції” і гори “бетону”, який замінили пенопластом. Розвалини конструювали за фотографіями. Особливо складними були зйомки в останні чотири тижні, коли працювали у суцільній димовій завісі.