Летить літак, на борту якого важливий свідок, який може поставити крапку у злочинній кар’єрі могутнього мафіозного боса. Що робить розумний мафіозний бос? Купує суддю і федералів. Що робить дурний мафіозний бос? Посилає за місто пару хлопів зі стрінгерами. Що робить мафіозний бос у “Зміїному польоті”? Випускає у літаку отруйних змій. І хто він після цього?
От що трапляється, коли Голлівуд та Інтернет разом намагаються робити кіно – наче одного Голлівуду для цього замало. Взагалі те, що останнім часом продюсери все частіше прислухаються до думки користувачів всесвітньої мережі, – процес позитивний. Особливо коли це стосується франчіз на кшталт “Гаррі Поттера” чи “Бетмена”, які мають велике коло прихильників, чию думку не враховувати зовсім було б просто нерозумно – оскільки саме від них в значній мірі залежить касовий успіх стрічки. Але дозволяти Інтернету керувати знімальним процесом (що, фактично, і мало місце у “Польоті”, принаймні частково) – це все одно, що запроваджувати в армії рішення усіх питань голосуванням. Замість більш-менш розрахованого (для середньостатистичного трилера) сценарію з потрібним темпом, ефектами і паузами маємо все відразу і в купі: в одній екранній хвилині поєднуються трах в сортирі, кровожерлива зміїна пика і мужня лисина [Сема Джексона->samuel-l-jackson]. І більш ніж прохолодний прийом картини публікою це підтверджує.
Втім, не можна впевнено стверджувати, що без втручання ззовні фільм вийшов би набагато кращим. Про центральну ідею все сказано у першому абзаці. Початок ніби й багатообіцяючий, дарма що банальний: стандартно крутий Джексон зазвичай додає колориту найтупішим сюжетним перипетіям. Інтерес зникає у ту хвилину, коли гади вириваються на волю. Враховуючи, що змії ніколи (майже) не кусають, поки їх не провокують, видовище того, як вони, наче злі прибульці-зомбі з відкритого космосу, починають вишукувати, на кого б напасти, як мінімум збиває з пантелику. Звичайно, потім буде й “логічне” пояснення, що вони, виявляється, під кайфом, але буде воно тоді, коли це вже не матиме жодного значення, бо до того моменту автори встигнуть висипати на голову глядача чимало інших нісенітниць. А якщо ще й врахувати, що екранні змії схожі на справжніх так само, як Кіркоров – на [Річарда Гіра->richard-geer], то замість них цілком могли попрацювати іклами і Чужий з Хижаком. Будь-яка прив’язка ситуації до реальності (навіть кіношної) миттєво вивітрюється – що найгірше, разом з саспенсом. Залишається тупо жорстокий фарс. І вже з філософським спокоєм гадаєш, кого з’їдять першим – песика чи його хазяйку, і роздумуєш на тему, чому Мейс Вінду, замість того, щоб порубати усіх гадюк лазерним мечем, з впевненістю клінічного ідіота дірявить кулями літак, щоб усі пасажири повилітали подалі разом зі зміями. Ясна річ, йому все одно – він не вилетить, він же чорний джедай.
Єдиний плюс – те, що на відміну від, скажімо, [“Посейдону”->poseidon], “Зміїний літак” не зловживає штампами “мильної опери” і не примушує нудьгувати. Він взагалі досить розважальний – просто розвага для інтелектуального рівня того товстозадого негра, що, погравши у PlayStation, саджає літак. Це при тому, що я особисто нічого не маю проти літаків, PlayStation і товстозадих негрів. Втім, три десятки солдатів, яких строєм привели на сеанс, були у захваті. Тому на думку автора цієї рецензії можна не зважати взагалі.
Емоційно :). Читав, що скоро вийде “Чужий проти Хижака 2”. Давайте напишемо продюсерам фільму свій варіант продовження цієї величної саги )). Будемо його постійно моніторити за допоиогою інтернету. Сюжет такий: злий мафіозний бос провозить на Борт Номер 1 !!! Чужого та Хижака. Хоробрий президент, бачачи як завалили усю його свиту, викликає на бій прибульців і героїчно перемагає. Світ врятовано. На роль президента знову пропонується Гаррісон Форд.
Ідея чудова, але це занадто просто. Треба додати більше інтриги. На літаку летить не тільки американський президент Форд, а й російський – на його роль запросимо Денні Де Віто, американці проти точно не будуть. Мафіозний бос хоче прибрати американського президента і підкидає в літак Чужого, якого його людям таємно продав губернатор Чукотки (треба ж поліпшувати свій фінансовий стан). А з Хижаком домовляються чеченські терористи: він вб’є для них російського президента, а вони натомість допоможуть йому знайти і вполювати оленя (рідкісного і вимираючого). Ще додамо коханку Форда, яка у літаку зраджує йому (в сортирі) з російським президентом (віддамо цю роль Кірі Найтлі, вона все одно знімається майже в усіх фільмах). Напружений момент виникне у середині фільму, коли президент США укладе угоду з Хижаком, щоб прибрати російського і Чужого, а самому залишитись живим. Тільки наприкінці виявиться, що це лише хитрий тактичний хід і насправді він не збирався зраджувати колегу. Ключова екшн-сцена: російський президент вбиває Хижака балалайкою, поки американський викидає Чужого з літака – над територією Північної Кореї. У фіналі американець і росіянин разом п’ють горілку і ділять на двох Кіру (вже не в сортирі).
Піду реєструвати права на сюжет і менш ніж за мільйон баксів його не продам.
У кого є ще цікаві ідеї – приєднуйтесь.
Все, Остапа понесло.
У літаку летить ще й третій президент – він і росіянин мають проблеми, які й намагався допомогти їм владнати американський президент. У першій третині фільму він стає свідком сутички Чужого і Хижака. В якійсь момент вони припиняють битися і дивляться на нього. Побілівши від жаху , цей президент у відчаї каже: “Друзі…” Після цього монстри на хвилину забувають, що є ворогами, і вдвох мочать його з особливою жорстокістю.
По-перше, треба не подавати фільм на рейтинг, сказати, що він не для широкого загалу, і в трейлері показати голий зад.
По-друге, треба подумати, чи потрібен нам казахський президент, якого виконує Саша Коен, бо за фразу “Друзі…” в одній пост-радянській країні фільм вже заборонять.
Від України там летить не Президент, а всього лише проФФессор, який знає всі мови всесвіту (його їх навчив якийсь Афоня), у тому числі і мову чужих. Тому вони швидко братаються і створюють Донецько-Чужинську бригаду. Бригада розділяється на двоє, поки чужий іде мочити Х. Форда, проФФессор іде мочити ДеніДеВіто.
Американця в останній момент рятує тілоохоронець Алі Джі, а росіянин таки замочує проФфессора в сортирі балалайкою.
В кінці російський і американський президенти таки пьють, але не горілку, а демократичні російські напої, такі як “Рідина для чищення килимових покрить” та “Рідина для помякшення копит”.