КіноБлог

Цьогорічний літній кіносезон, напевно, залишиться в голлівудській історії «сезоном третіх серій». Таке вже траплялося - у 1995 р., коли за симпатії глядачів билися «Міцний горішок-3» і «Бетмен назавжди», але то були квіточки. Цього літа для нас підготували триквелів набагато більше - «Людина-павук-3», «Шрек-3», «Пірати Карибського моря-3», «Година пік-3» і це ще, напевно, не все. Не те щоб треті серії завжди були значно гіршими за попередні (і вони майже завжди кращі за четверті серії!), але подібна практика красномовно каже сама за себе.

Старт літа-2007 (у Голлівуді літо завжди починається в травні) вийшов непоганим. І зовсім не тому, що квитки на третю частину пригод супергероя з павутинням на пальцях квитки розкупили на півроку наперед. «Павук-3» дійсно вийшов динамічнішим, цікавішим і просто кращим за попередні. Справа навіть не в тому, що стало більше двобоїв та спецефектів, а в тому, що режисер та сценаристи знайшли кращий наповнювач для екранного часу між цими моментами, ніж нудна «мильна опера» між головними персонажами.

Паркер-Магвайр вперше здається більш-менш цікавим - звичайно, у тій частині ролі, де сором’язливий студент перетворюється на агресивного мачо. Внести різномаїття у центральний образ було просто необхідно, про що свідчила друга частина. Історія з симбіотом ідеально підходила для того, щоб розважити одночасно глядача і актора, збагативши і ускладнивши при цьому характер героя, показати його «темний бік», але безболісно, без трагічної розв’язки.

Особливим сюрпризом є різка зміна у стосунках Пітера з жінками. Гвен Стейсі була однією з перших подруг Павука у коміксах (задовго до Мері Джейн), яка трагічно гинула від рук Зеленого Гобліна. У фільмі її роль в сюжеті по-справжньому важливою назвати не можна, і Бріс Даллас Говард, актрисі Шаямалана та фон Трієра, вперше майже нема чого грати, але в якості ефектного контрасту Данст вона цілком на місці.

Другий великий плюс - це лиходії, точніше, те, що цього разу їх багато і вони один на одного не схожі. Піщаний Чоловік у виконанні Томаса Гейдена Черча - злочинець симпатичний, у стилі Доктора Восьминога Альфреда Моліни з другого фільму, і його суперсили дали привід для кількох найвидовищніших сцен картини. Веном Тофера Грейса - немовби темне дзеркало самого Пітера Паркера, тому те, що вони мають практично один і той самий фах та вік, - зовсім не випадковий збіг. Але найкраще вийшов Гоблін-молодший: Джеймс Франко цілком переконливо розкриває по черзі темний і світлий боки досить складного персонажа, фінал якого тут є набагато тріумфальнішим, ніж у будь-якій попередній версії міфу, екранній чи коміксовій. Саме з ним пов’язано найбільше сюжетних і акторських несподіванок, і разом з Магвайром та Данст він тепер здається третім повноправним героєм трилогії.

Підсумок: вартий уваги фінал (принаймні автори стрічки запевняють, що це фінал) кіносеріалу, який не дуже вражав на двох попередніх етапах.