Батьки і діти – тема така ж невичерпна, як світовий океан, мабуть й буде такою, скільки людей будуть виховувати, тобто намагатись підрівняти дитину під власні стандарти вихователя. Дуже мало хто встигає усвідомити, що настав саме той періоду, коли потрібно зменшувати свій вплив на дитину, даючи їй волю у вирішенні власних проблем – постійно хочеться вирішити все за неї, бо здається, що вона все зробить не так. Тим паче набагато легше керувати кимось, аніж змінювати себе, а вже коли до цього додається криза похилого віку – то тримайтеся міцніше: керувати будуть намагатися і здоровенним чолов’ягою, і жінкою, яка сама вже має дітей, а на будь-які заперечення буде влаштовуватись істерика з криками "я вже нікому не потрібна, пора на цвинтар". А ще коли об’єкт тиранії – молода дівчина, якій, на думку матері, час створювати сім’ю, а необхідної противаги у вигляді батька, який зазвичай не втручається у справи дітей, не існує, то вирватися з цупких обійм стає майже безнадійною справою. Саме така ситуація склалась у Міллі – двоє її сестер вже прилаштовані, а їй поки що не щастить.
