Повернення Темного Лицаря

Продовження одного з найбільших хітів усіх часів вийшло грандіозним у плані масштабу дії і спецефектів, багатим на теми, думки і добрі акторські роботи, але менш цілісним і сюжетно збалансованим, ніж попередник – [“Темний Лицар”->dark-knight]. Тим не менш, це поки що один з найкращих блокбастерів цього року.

dark_knight_rises_001.jpg

Після широкої урбаністичної картини у “Лицарі” режисер знову зосередив увагу на Одіссеї свого головного героя, яка почалась у стрічці [“Бетмен: Початок”->batman-begins]. Завершальна частина трилогії остаточно дає зрозуміти, що [Крістофер Нолан->christopher-nolan] ніколи не збирався екранізувати комікс. Він усього лише намагався уявити, як головний герой та кілька персонажів з його оточення могли б існувати у реальному житті: звідки вони б взялися, як розвивались, яким би міг бути фінал їх історії. Ті елементи персонажів, які не відповідали вимогам реалізму або просто його баченню, постановник зазвичай безкомпромісно викидав. Дещо виходило добре, інше – гірше, проте режисер довів, що і такий авторський погляд на світ Готему має право на життя.

З одного боку, картина продовжує тему міського тероризму, доводячи ситуацію до межі. Виходить на новий рівень і тема “необхідної брехні”. Саме через неї місто спочатку перетворюється на прилизаний аналог поліцейської держави, де права злочинців зведені до мінімуму і де аутсайдери ховаються під землею в очікуванні шансу вчепитися у багатіїв, а потім на відрізаний від решти світу шматок землі, де діє закон джунглів. Песимізм авторів стрічки на адресу обох варіантів несподіваний для “літнього блокбастера”.

dark_knight_rises_002.jpg

З іншого боку, третя частина підхоплює заявлену у першій тему самовдосконалення у східному стилі, подолання границь можливостей тіла за допомогою сили духу. На жаль, вона менш переконлива і погано поєднується з переліченими вище – виникає відчуття, що дія відбувається паралельно на двох різних планетах.

Хоча нікого з персонажів “Повернення” не можна поставити поруч з Джокером [Хіта Леджера->heath-ledger], у фільмі є своя колекція гідних акторських робіт. Гра [Крістіана Бейла->christian-bale] тут перевершує зроблене ним у перших двох частинах. Спочатку він грає апатичного, байдужого самітника, потім у персонажа виникає інтерес до життя, а далі на нього чекає найбільша поразка у його героїчній кар’єрі. Поразка ця має ім’я Бейн: [Том Харді->tom-hardy] дуже добре зіграв грубу фізичну загрозу. Сцена його першого двобою з Бетменом – те місце у фільмі, коли у залі встановлюється гробова тиша. У плані обличчя можливості актора були сильно обмежені через маску, але він добре зіграв очима.

dark_knight_rises_003.jpg

Однак найцінніший здобуток трилогії в останньому фільмі і найбільш розважальний його елемент – [Енн Гетевей->anne-hathaway] у ролі Селіни Кайл (тут її жодного разу не називають Жінкою-Кішкою), спритної злодійки, яка підіграє по черзі обом противникам. Ця Селіна не схожа на своїх попередниць, зіграних Пфайффер та іншими актрисами. Вона більш практична, у жодному разі не божевільна і демонструє значно кращі бійцівські здібності (актриса добре попрацювала над акробатикою і бойовою хореографією), але вміє при потребі зваблювати і прикидатись слабкою.

Підсумок: хоча картина може здатись занадто похмурою і перевантаженою персонажами та сюжетними лініями, це вдалий зразок “великого голлівудського кіно” з непростими питаннями, сильними акторськими роботами і надзвичайно ефектними екшн-сценами (особливо у форматі IMAX, в якому стрічку можна переглянути у львівській “Планеті кіно” торгівельно-розважального комплексу “King Cross Leopolis”). Дітям фільм може здатися занадто складним, тому його у першу чергу слід рекомендувати дорослим, які віддають перевагу розвагам не без думок.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *