Третя частина кіносеріалу про Капітана Америку (ну не подобається оригінальна назва цієї низки фільмів прокатникам слов’янських країн, і все тут) більше нагадує чергову частину [“Месників”->avengers] – немає Тора і Халка, але всі інші на місці, до команди (чи двох її різних відтепер частин) приєдналися також нові гравці. Те, що між ними відбувається, краще охарактеризувати оригінальним підзаголовком картини “Громадянська війна”, який теж прокатникам не сподобався.
Центральний конфлікт розгортається між заголовним персонажем і, напевно, найпопулярнішим героєм марвелівської серії, Залізною людиною Тоні Старком. Цікаво, що природжений патріот Стів Роджерс, у якого задовго до появи суперсил не виникало жодних сумнівів, рятувати чи ні побратимів ціною власного життя, обирає свободу і можливість мати власне бачення, тоді як колишній егоцентричний капіталіст і торгівець зброєю Старк погоджується стати агентом добра, яким керують політики. Конфлікт цей, на щастя, зовсім не чорно-білий, у обох сторін свої переконливі аргументи і свої приховані гріхи, і врешті-решт протистояння стає дуже особистим, прив’язаним до Зимового солдата Бакі Барнса, який починав як друг Роджерса, а після цього багато років був зброєю сил зла. Не дивно, що фінальна сутичка відбувається саме між цими трьома персонажами.
Фільму вдається уникнути головної помилки [“Бетмен проти Супермена”->batman-v-superman]: його герої спілкуються між собою весь час, чудово один одного знають, і саме це поглиблює конфлікт, роблячи його майже трагічним. Майже – тому що всі знають, що в наступних “Месниках” врешті-решт прийде великий лиходій (і навіть відомо, який саме), проти якого доведеться об’єднатися усім.
Те, що у Роджерса, Старка і Барнса ролі найбільші, аж ніяк не означає, що інші залишились за бортом. Майже кожен отримує другорядну лінію або хоча б виграшну сцену. Наприклад, стосунки між Червоною відьмою і андроїдом Віженом, якому поряд з нею явно не хочеться бути Піноккіо, закінчуються невесело. Але особливо хочеться відзначити новачків – у команді і взагалі. Людина-мураха Радд добре вписався у протистояння, цілком відповідаючи його минулому і характеру, і демонструє деякі нові ефектні суперсили.
Новий екранний Пітер Паркер Том Холланд – це окремий сюрприз. Він поводиться так, як Людина-павук, у більшій мірі, ніж [Гарфілд->andrew-garfield], і значно у більшій мірі, ніж [Магвайр->toby-maquire], і його спілкування зі Старком та Роджерсом одночасно розважає і дуже добре його характеризує. В останньому випадку, щоправда, він може почати дратувати, але саме це Людина-павук і має робити – діставати своїх опонентів. І те, що Пітер поки що дитина і новачок, хоч і здібний, у битвах з по-справжньому міцними бійцями, теж підкреслено дуже добре (а ще у нього найкраща екранна тітка Мей). Одним словом, “Марвел” зробив усе можливе, щоб перспектива побачити його перший “павучий” опус виглядала привабливо.
Не обійшлося, звичайно, і без слабких місць. Чорна пантера Чедвіка Боусмана виглядає у своєму костюмі не дуже серйозно і має дещо стереотипну передісторію, хоча бачити в одному фільмі трьох темношкірих супергероїв – це, звичайно, прогресивно. Те, що жоден з них поки що не з’явився у власній окремій стрічці, – це інше питання, як і те, що це ще не відбулося з жодною з марвелівських супергероїнь (що ж, комікс-всесвіт – це вам не політика, тут прогрес іде повільніше).
Досі наполовину психопатичному Бакі все ще дуже важко співчувати, що помітно знижує емоційність центрального конфлікту. І лиходій є черговим марвелівським блідим і нічим не визначним представником сил зла: спроба зробити його частково симпатичним зробила його ніяким.
Битв не так багато, проте серед них є варті уваги – сутичка між двома командами, де противники з різними силами змінюються щохвилини, і остання дійсно жорстка бійка. Місце за якістю “Протистояння” серед марвелівських фільмів визначити не так легко. Воно не є найбільш масштабним і найбільш видовищним, однак робить гідну роботу у плані відкриття нової сторінки у даному всесвіті. З іншого боку, ці стрічки з кожним разом стають все більш непідходящими для початку знайомства із запропонованим всесвітом. “Протистояння” з його чималеньким героїчним колективом (це при тому, що двоє основним гравців відсутні) по-справжньому оцінять ті, хто бачив хоча б дві третини попередніх марвелівських блокбастерів. Інші, швидше за все, заплутаються, хоча й для них це буде ефектне і динамічне видовище, особливо у форматі IMAX-3D (як у залі львівської “Планети кіно” торгівельно-розважального комплексу “King Cross Leopolis”).