І знову римейк, цього разу подвійний – спершу був класичний самурайський фільм “Сім самураїв” Акіри Куросави, потім не менш класичний американський вестерн. І ось тепер – нова версія знаменитого сюжету і, на щастя, не настільки безнадійна, як нещодавній [“Бен-Гур”->ben-hur].
В сюжеті зроблено достатньо змін, щоб стрічка одночасно нагадувала попередницю і не була її калькою. Деякі з центральних персонажів мають прямі аналоги зі старої “Сімки”, інші комбінують риси відразу кількох, треті зовсім нові, наприклад, індіанець. Сюжет також помітно спростили, викинувши романтичну лінію та зраду селян, звели його, фактично, до історії помсти – рішення, яке видається сумнівним. Не менш класична, ніж сам давній фільм, головна музична тема з нього звучить у цій картині рідко – і при цьому затьмарює усе спеціально написане для нової “Чудової сімки”. Рівень насильства, ясна річ, значно вищий, ніж у попереднику: кількість трупів у фінальній сутичці цілком може бути рекордною.
Рішення взяти на головну роль саме [Вашингтона->denzel-washington] трохи дивує. Мабуть, його слід пояснити тим, що нещодавно негри-стрільці були основними героями відразу у двох вестернах Тарантіно, проте там це підкреслювалось, було приводом для сюжетних конфліктів і расистських жартів, у “Сімці” ж практично ніхто не звертає уваги на колір шкіри персонажа Дензела. Як завжди, актор переконливо грає сильного та суворого чоловіка… і, фактично, більше нічого від нього ця роль не вимагає. За гумор, часто “чорний”, відповідає [Пратт->chris-pratt], і виходить у нього, як завжди, на потрібному рівні. Роль стрільця з психологічними проблемами, найбільш глибока в усій картині, дісталась [Хоуку->ethan-hawk], який теж продемонстрував якісну гру.
Решта героїв підібрані так, щоб нова сімка була якомога більш політкоректною. В неї, щоправда, не включили жінку, однак сильний жіночий персонаж у фільмі є, причому не стає чиїмось любовним інтересом і у фінальній сутичці бере не менш активну участь, ніж чоловіки. Лиходія зробили значно більш зловісним і одночасно більш однозначним, ніж веселий Елі Уоллах зі старої “Сімки”: тут це просто нахабний багатій і холоднокровний вбивця без інших ознак характеру.
Підсумок: далеко не найгірший з численних цьогорічних римейків, з добре знятим екшном і хорошими акторами, які чесно працюють із запропонованим, не дуже драматургійно багатим, матеріалом. Новою сторінкою в історії вестернів фільм, звичайно ж, не стане, але може порадувати любителів жанру або кіношної стрілянини взагалі.